РЯДИТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
орядиви́на «жирна, родюча земля»
можливо, пов’язане з ряди́ти «[поліпшувати; заправляти жиром (наприклад, їжу); вносити добрива]»;
неясне;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ряди́ти «[поліпшувати; заправляти жиром (наприклад, їжу); вносити добрива]» | ? |
ряд «сукупність однорідних предметів або істот, витягнутих в одну лінію; договір, угода; [порядок Нед; уряд Нед; черга; кінська збруя]»
далі зіставляється з гр. ἀραρίσϰω «укладаю», ἀρϑμός «сполучення», ἀριϑμός «число» (Persson Beitr. 857), а також з сперс. rand «слід», randītan «тесати» (Scheftelowitz WZKM 34, 227), лат. ordo «ряд» (Machek ESJČ 528–529);
споріднене з лит. rindа̀ «ряд, лінія», лтс. riñda «тс.», rist, riedu «упорядковувати»;
псл. rędъ «ряд», пов’язане чергуванням голосних з *orǫdьje «знаряддя; справа»;
р. ряд, бр. рад, др. рядъ, п. rząd, ч. řád(а), слц. rad «ряд», riad «посуд; інструмент; інвентар», вл. rjad(a), нл. rěd, болг. м. ред, схв. ре̑д, слн. réd, стсл. рѧдъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
безпоря́дщина
«безладдя»
безуря́ддя
«тс.»
ви́ряд
«вирядження»
виряджа́ти
відря́дження
відря́дний
відря́дник
«той, хто працює за відрядною оплатою»
відря́дність
«система відрядної оплати праці»
вряд
вряджа́ти
заря́д
заряджа́ти
заря́дка
заря́дний
заря́дник
«архітектор; керівник, управитель»
зарядо́м
«підряд, без вибору»
заря́дчик
«керівник, управитель»
зауря́д
«звичайно»
зна́ряд
«знаряддя; зброя»
знаря́ддя
знаряджа́ти
знаряди́ти
зряд
«убрання; часто»
зряди́ти
«нарядити, убрати»
зря́ду
ізпідря́ду
«підряд»
надрядко́вий
нара́дя
«знаряддя»
наря́д
наря́ддя
«вбрання»
наряджа́ти
на́рядка
«тс.»
наря́дний
наря́дник
не́ряд
«непорядок»
обря́д
о́брядно
«підряд»
обрядо́вість
опоряджа́ти
опоря́дження
опоря́джувальний
переря́джений
переря́жка
«переодягання»
підря́д
підрядко́вий
підря́дний
підря́дник
підря́дність
підря́дчик
підря́дчицький
по́ряд
поря́дковий
порядкува́ти
поря́дний
поря́дність
поря́док
по́ряду
«по порядку»
рознаря́дка
розпоряджа́тися
розпоря́дливий
розпоря́дник
розпоря́док
розря́д
розряджа́ти
розря́дка
розря́дник
розря́дність
ря́джений
ряди́
«коло осіб, об’єднаних певними стосунками; [деталь ткацького верстата (дощечка з двома отворами); порядок Нед; устрій Нед]»
ряди́вий
«працьовитий»
ряди́ло
«розпорядник»
ряди́тель
«управитель, розпорядник»
ряди́ти
(ся)
рядко́ви́й
рядко́м
ря́дна́
«умова, договір»
(заст.)
ря́дни́й
«договірний; [акуратний, хазяйновитий; працьовитий О]»
ря́дно
«нарядно»
рядови́й
рядови́к
«рядовий солдат»
(заст.)
рядо́вич
«тс.»
рядойко
«ряд»
рядо́к
«кілька слів, літер, розміщених в одну лінію»
ря́дом
рядува́ти
«обходити ряд сидячих людей, пригощаючи»
ря́дчик
«підрядчик»
ря́нна
«хазяйка»
ря́нни́й
«порядний, путящий»
споряджа́ти
споря́дження
суря́дний
суря́дність
урє́дно
«добре, порядно»
у́ряд
уряди́ти
«прикрасити»
уря́дник
урядо́вець
урядо́вий
урядува́ти
уряжа́ти
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| рад | білоруська |
| ред | болгарська |
| rjad(a) | верхньолужицька |
| ἀραρίσϰω «укладаю» | грецька |
| ἀρϑμός «сполучення» | грецька |
| ἀριϑμός «число» | грецька |
| рядъ | давньоруська |
| ordo «ряд» | латинська |
| riñda «тс.» | латиська |
| rist | латиська |
| riedu «упорядковувати» | латиська |
| rindа̀ «ряд, лінія» | литовська |
| ред | македонська |
| rěd | нижньолужицька |
| rząd | польська |
| rędъ «ряд» | праслов’янська |
| *orǫdьje «знаряддя; справа» | праслов’янська |
| ряд | російська |
| рȇд | сербохорватська |
| rand «слід» | середньоперська |
| randītan «тесати» | середньоперська |
| rad «ряд»«посуд; інструмент; інвентар» | словацька |
| riad «ряд»«посуд; інструмент; інвентар» | словацька |
| réd | словенська |
| рѧдъ | старослов’янська |
| řád(а) | чеська |
ряда́ти «осуджувати, ганити, гудити»
пов’язане з ряд, пор. ряди́ти «вести розмову, розмовляти», суди́ти-ряди́ти «міркувати, розмірковувати», р. [ряд] «суд, розправа», др. рядити «судити», рядъ «суд; судовий вирок»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ря́да
«причепа, сперечальник»
рядали́вець
«тс.»
рядали́вий
«причепливий»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| рядити «судити» | давньоруська |
| рядъ «суд; судовий вирок» | давньоруська |
| ряд «суд, розправа» | російська |
| ряд | українська |
| ряди́ти «вести розмову, розмовляти» | українська |
| суди́ти-ряди́ти «міркувати, розмірковувати» | ? |
ря́жанка «топлене незбиране молоко, заквашене сметаною»
за народною етимологією зближується з пра́жити;
результат видозміни форми *ряженка, пов’язаної з [ряди́ти] «приправляти»;
р. [ря́женка] (з укр.), бр. ра́жанка, [ря́жанка, ра́женка] «тс.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ра́жанка | білоруська |
| ря́жанка | білоруська |
| ра́женка «тс.» | білоруська |
| ря́женка (з укр.) | російська |
| пра́жити | українська |
| *ряженка | українська |
| ряди́ти «приправляти» | українська |
підра́д «матеріал, яким підбивають халяви та переди в чоботях»
р. [подря́д] «підбій, шкіряна підкладка у взутті» пов’язане з ряди́ть «тримати в порядку», якому відповідає укр. ряди́ти;
запозичення з російської мови;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| подря́д «підбій, шкіряна підкладка у взутті» | російська |
| ряди́ть «тримати в порядку» | російська |
| ряди́ти | українська |
підря́д «зобов’язання виконувати роботу на чиє-небудь замовлення за певну оплату; робота, що виконується за таким зобов’язанням»
р. подря́д «тс.» пов’язане з подряди́ть, утвореного за допомогою префікса под- «під-» від дієслова ряди́ть «наймати, домовлятися про плату», якому відповідає укр. ряди́ти;
запозичення з російської мови;
бр. падра́д, п. [podrad] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
підряди́ти
підря́дний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| падра́д | білоруська |
| podrad «тс.» | польська |
| подря́д «тс.» | російська |
| подряди́ть | російська |
| ряди́ть «наймати, домовлятися про плату» | російська |
| ряди́ти | українська |
заря́д «снаряд; певна кількість вибухової речовини в снаряді; кількість електрики в тілі»
р. заря́д, заря́дка, заряди́ть, заряжа́ть, наря́д, перезаряди́ть, разря́д, разря́дка, разря́дник, разряди́ть, разряжа́ть, снаря́д, снаряди́ть, снаряжа́ть є похідними утвореннями від ряди́ть «робити, готувати, розпоряджатися, керувати», пов’язаного з ряд;
запозичення з російської мови;
бр. зара́д, зара́дка, зарадзі́ць, нара́д, разра́д, разра́дка, разрадзі́ць, снара́д, болг. заря́д;
Фонетичні та словотвірні варіанти
заряджа́ти
заряди́ти
заря́дка
наря́д
перезаряди́ти
розря́д
розряджа́ти
розряди́ти
розря́дка
розря́дник
снаря́д
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| зара́д | білоруська |
| зара́дка | білоруська |
| зарадзі́ць | білоруська |
| нара́д | білоруська |
| разра́д | білоруська |
| разра́дка | білоруська |
| разрадзі́ць | білоруська |
| снара́д | білоруська |
| заря́д | болгарська |
| заря́д | російська |
| заря́дка | російська |
| заряди́ть | російська |
| заряжа́ть | російська |
| наря́д | російська |
| перезаряди́ть | російська |
| разря́д | російська |
| разря́дка | російська |
| разря́дник | російська |
| разряди́ть | російська |
| разряжа́ть | російська |
| снаря́д | російська |
| снаряди́ть | російська |
| снаряжа́ть «робити, готувати, розпоряджатися, керувати» | російська |
| ряд | російська |
| ряди́ть | російська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України