РЮМСАЛА — ЕТИМОЛОГІЯ

ре́мсати «плакати, рюмати»

результат контамінації слів ремст «незадоволення» і рю́мсати;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ремст «незадоволення» українська
рю́мсати українська

рум «шум, гамір, галас»

псл. rum-/rjum- звуконаслідувального походження, споріднене з ruti/rjuti «ревти»;
далі зіставляється з лат. rūmor «гамір», дісл. rymr «шум, ревіння», rymja «ревіти, бурчати», гр. ὠρῡˊομαι «реву»;
р. [рю́ма] «плакса», [ру́мсать] «плакати», рюмить(ся), [рю́мзать, ры́мзать] «тс.», [ры́мза] «плакса», бр. ру́мза «тс.», [ру́маць] «хникати», ру́мзаць «плакати, хникати», п. rum «галас, шум», rumać «грюкати, стукати», ч. rum (вигук, що означає низький звук, стукіт, торохтіння), слц. rumádzat’ «хникати», вл. rumpać «галасувати; падати з грюком», rumpotać «тс.», болг. ръми́ «дзюрчить», ръмоли́ «тс.», м. ромони «дзюрчить», ромоли «тс.», схв. ромѝњати «дзюрчати», ромо̀рити «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ру́мати «плакати»
ру́мса
ру́мса́ти
рюм «плач»
рю́ма «плакса»
рю́мати
рю́ми «розплакатися» (рю́мси)
рюмка́ «тс.»
рю́мса «тс.»
рю́мсати «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ру́мза «тс.» білоруська
ру́маць «хникати» білоруська
ру́мзаць «плакати, хникати» білоруська
ръми́ «дзюрчить» болгарська
ръмоли́ «тс.» болгарська
rumpać «галасувати; падати з грюком»«тс.» верхньолужицька
rumpotać «галасувати; падати з грюком»«тс.» верхньолужицька
ὠρῡˊομαι «реву» грецька
rymr «шум, ревіння» давньоісландська
rymja «ревіти, бурчати» давньоісландська
rūmor «гамір» латинська
ромони «дзюрчить» македонська
ромоли «тс.» македонська
rum «галас, шум»«грюкати, стукати» польська
rumać «галас, шум»«грюкати, стукати» польська
rum-/rjum- праслов’янська
ruti/rjuti «ревти» праслов’янська
рю́ма «плакса» російська
ру́мсать «плакати» російська
рюмить (ся) російська
рю́мзать(ся) російська
ры́мзать «тс.» російська
ры́мза «плакса» російська
ромѝњати «дзюрчати» сербохорватська
ромо̀рити «тс.» сербохорватська
rumádzat' «хникати» словацька
rum (вигук, що означає низький звук, стукіт, торохтіння) чеська

хлебеста́ти «бити, хлистати; пити»

щодо суміщення значень «бити» і «пити» пор. укр. хлиста́ти кого і хлиста́ти горі́лку;
р. хло́мать «стукати, бити» : хломызда́ть «гриміти»;
утворення, що виникло в результаті розширення дієслова хлебта́ти експресивним формантом -ес-;
припускалося також (Ильинский ИОРЯС 16/4, 10), що слово з’явилося внаслідок контамінації форм *хlebezati і *хlebetati;
дo словотвору пор. укр. рю́мати «плакати» : рю́мсати «голосно плакати», ре́мсати «тс.»;
р. [хлебеста́ть] «хлистати; базікати», [хлобы́ста́ть] «хлистати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

хлебесну́ти «сьорбнути, ковтнути»
хлебесту́н «хвіст»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
хло́мать «стукати, бити» російська
хлебеста́ть «хлистати; базікати» російська
хлиста́ти кого і хлиста́ти горі́лку українська
рю́мати «плакати» українська
хлобы́ста́ть «хлистати» українська
значень «бити» ?
і «пити» ?
хлиста́ти кого і хлиста́ти горі́лку ?
хломызда́ть «гриміти» ?
хлебта́ти ?
-ес- ?
*хlebezati ?
рю́мати «плакати» ?
рю́мсати «голосно плакати» ?
ре́мсати «тс.» ?

ця́сати «плямкати (про свиню)»

звуконаслідувальне утворення;
до словотвору пор. кре́мсати, рю́мсати, хру́мсати і под;
Фонетичні та словотвірні варіанти

цьо́скати «тс.»
ця́скати
Етимологічні відповідники

Слово Мова
кре́мсати ?
рю́мсати ?
хру́мсати ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України