РЮМСА — ЕТИМОЛОГІЯ

рум «шум, гамір, галас»

псл. rum-/rjum- звуконаслідувального походження, споріднене з ruti/rjuti «ревти»;
далі зіставляється з лат. rūmor «гамір», дісл. rymr «шум, ревіння», rymja «ревіти, бурчати», гр. ὠρῡˊομαι «реву»;
р. [рю́ма] «плакса», [ру́мсать] «плакати», рюмить(ся), [рю́мзать, ры́мзать] «тс.», [ры́мза] «плакса», бр. ру́мза «тс.», [ру́маць] «хникати», ру́мзаць «плакати, хникати», п. rum «галас, шум», rumać «грюкати, стукати», ч. rum (вигук, що означає низький звук, стукіт, торохтіння), слц. rumádzat’ «хникати», вл. rumpać «галасувати; падати з грюком», rumpotać «тс.», болг. ръми́ «дзюрчить», ръмоли́ «тс.», м. ромони «дзюрчить», ромоли «тс.», схв. ромѝњати «дзюрчати», ромо̀рити «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ру́мати «плакати»
ру́мса
ру́мса́ти
рюм «плач»
рю́ма «плакса»
рю́мати
рю́ми «розплакатися» (рю́мси)
рюмка́ «тс.»
рю́мса «тс.»
рю́мсати «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ру́мза «тс.» білоруська
ру́маць «хникати» білоруська
ру́мзаць «плакати, хникати» білоруська
ръми́ «дзюрчить» болгарська
ръмоли́ «тс.» болгарська
rumpać «галасувати; падати з грюком»«тс.» верхньолужицька
rumpotać «галасувати; падати з грюком»«тс.» верхньолужицька
ὠρῡˊομαι «реву» грецька
rymr «шум, ревіння» давньоісландська
rymja «ревіти, бурчати» давньоісландська
rūmor «гамір» латинська
ромони «дзюрчить» македонська
ромоли «тс.» македонська
rum «галас, шум»«грюкати, стукати» польська
rumać «галас, шум»«грюкати, стукати» польська
rum-/rjum- праслов’янська
ruti/rjuti «ревти» праслов’янська
рю́ма «плакса» російська
ру́мсать «плакати» російська
рюмить (ся) російська
рю́мзать(ся) російська
ры́мзать «тс.» російська
ры́мза «плакса» російська
ромѝњати «дзюрчати» сербохорватська
ромо̀рити «тс.» сербохорватська
rumádzat' «хникати» словацька
rum (вигук, що означає низький звук, стукіт, торохтіння) чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України