РЮМОК — ЕТИМОЛОГІЯ
рум «шум, гамір, галас»
псл. rum-/rjum- звуконаслідувального походження, споріднене з ruti/rjuti «ревти»;
далі зіставляється з лат. rūmor «гамір», дісл. rymr «шум, ревіння», rymja «ревіти, бурчати», гр. ὠρῡˊομαι «реву»;
р. [рю́ма] «плакса», [ру́мсать] «плакати», рюмить(ся), [рю́мзать, ры́мзать] «тс.», [ры́мза] «плакса», бр. ру́мза «тс.», [ру́маць] «хникати», ру́мзаць «плакати, хникати», п. rum «галас, шум», rumać «грюкати, стукати», ч. rum (вигук, що означає низький звук, стукіт, торохтіння), слц. rumádzat’ «хникати», вл. rumpać «галасувати; падати з грюком», rumpotać «тс.», болг. ръми́ «дзюрчить», ръмоли́ «тс.», м. ромони «дзюрчить», ромоли «тс.», схв. ромѝњати «дзюрчати», ромо̀рити «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ру́мати
«плакати»
ру́мса
ру́мса́ти
рюм
«плач»
рю́ма
«плакса»
рю́мати
рю́ми
«розплакатися»
(рю́мси)
рюмка́
«тс.»
рю́мса
«тс.»
рю́мсати
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ру́мза «тс.» | білоруська |
ру́маць «хникати» | білоруська |
ру́мзаць «плакати, хникати» | білоруська |
ръми́ «дзюрчить» | болгарська |
ръмоли́ «тс.» | болгарська |
rumpać «галасувати; падати з грюком»«тс.» | верхньолужицька |
rumpotać «галасувати; падати з грюком»«тс.» | верхньолужицька |
ὠρῡˊομαι «реву» | грецька |
rymr «шум, ревіння» | давньоісландська |
rymja «ревіти, бурчати» | давньоісландська |
rūmor «гамір» | латинська |
ромони «дзюрчить» | македонська |
ромоли «тс.» | македонська |
rum «галас, шум»«грюкати, стукати» | польська |
rumać «галас, шум»«грюкати, стукати» | польська |
rum-/rjum- | праслов’янська |
ruti/rjuti «ревти» | праслов’янська |
рю́ма «плакса» | російська |
ру́мсать «плакати» | російська |
рюмить (ся) | російська |
рю́мзать(ся) | російська |
ры́мзать «тс.» | російська |
ры́мза «плакса» | російська |
ромѝњати «дзюрчати» | сербохорватська |
ромо̀рити «тс.» | сербохорватська |
rumádzat' «хникати» | словацька |
rum (вигук, що означає низький звук, стукіт, торохтіння) | чеська |
ру́мка «чарка, гранчаста склянка для вина»
запозичення з німецької мови;
н. Römer «чара, склянка для вина» походить від гол. rîemer «чара, бокал», пов’язаного з rîemen «прославляти, вихваляти», roem «шана, хвала», спорідненими з днн. hrōm, двн. (h)ruom, нвн. Ruhm «тс.»;
отже, первісне значення – «гарний бокал, з яким виголошують урочисті тости»;
р. рю́мка «чарка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
рюмо́чити
«пити могорич»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
róemer «чара, бокал» | голландська |
róemen «прославляти, вихваляти» | голландська |
roem «шана, хвала» | голландська |
(h)ruom | давньоверхньонімецька |
hrōm | давньонижньонімецька |
Römer «чара, склянка для вина» | німецька |
Ruhm «тс.» | нововерхньонімецька |
рю́мка «чарка» | російська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України