РУХЛИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
ру́хлий «пухкий, розсипчастий; крихкий»
не зовсім ясне;
здебільшого розглядалося як похідне від рух (Фасмер III 524; Варбот 88; Преобр. II 227; Горяев 305);
зіставляється також з лит. raũsti, rausiа̄ «рити, копати» (Machek ESJČ 523);
на українському ґрунті може розглядатися і як результат контамінації ри́хлий і рух;
р. ру́хлый «пухкий, розсипчастий», ч. [ruchati] «орати землю», [rušanina] «оранка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ру́хлядь
«щось старе, погниле, трухляве»
рухля́к
«мергель, осадова гірська порода»
(геол.)
ру́шати
«сапати (картоплю)»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| raũsti | литовська |
| rausiа̄ «рити, копати» | литовська |
| ру́хлый «пухкий, розсипчастий» | російська |
| рух | українська |
| ри́хлий | українська |
| рух | українська |
| ruchati «орати землю» | чеська |
| rušanina «оранка» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України