РУТВИЦЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
ру́та «Ruta L.» (бот.)
запозичення з латинської мови;
лат. rūta «тс.» походить від гр. ῥῡτή «тс.», етимологічно неясного;
р. ру́та, бр. ру́та «рута», [руцвянка] «рутвиця вузьколиста, Thalictrum angustifolium», п. ruta, [rutka] «рутвиця», слц. вл. нл. ruta, ч. routa, ст. rúta «рута», kozi routa «козлятник», схв. ру̏та, слн. rútica «рута»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
рута́вка
«козлятник лікарський, Galega officinalis»
ру́твиця
«Thalictrum L.»
рутвя́ни́й
ру́тиця
«Thalictrum aquilegiaefolium»
рути́чка
«рівноплідник рутвицевий, Isopyrum thalictroides»
руті́вка
«тс.»
ру́тка
«Fumaria L.»
ру́товий
ру́тові
рутовка
«козлятник лікарський»
рутя́вий
«рутяний»
рутя́ни́й
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ру́та «рута» | білоруська |
| руцвянка «рутвиця вузьколиста, Thalictrum angustifolium» | білоруська |
| ruta | верхньолужицька |
| ῥῡτή «тс.» | грецька |
| rūta «тс.» | латинська |
| ruta | нижньолужицька |
| ruta | польська |
| rutka «рутвиця» | польська |
| ру́та | російська |
| та | сербохорватська |
| ruta | словацька |
| rútica «рута» | словенська |
| routa | чеська |
| rúta «рута»«козлятник» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України