РУСЯВИМ — ЕТИМОЛОГІЯ
ру́сий
псл. rusъ ‹ *rudsъ «червонуватий, рижуватий», похідне від rudъ «рудий»;
відповідає кореневій частині в лит. raũsvas «червонуватий», rа̄svas «темно-коричневий», rusė́ti «жевріти», ruslės «жаровня», лтс. rusls «коричневий», rûsa «іржа», лат. russus «червоний, рижий»;
виведення як запозичення від лат. russus «червоний» (Romansky JІRSpr 15, 127) необґрунтоване;
р. ру́сый, бр. ру́сы, др. русыи, п. rusy, ч. слц. rusý, болг. м. рус, схв. ру̏с, слн. rús, с.-цсл. роусъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ро́сий
«русий»
русі́ти
«ставати русявим»
руся́вець
«блондин»
руся́вий
русяви́на
«блондинка»
русяви́нка
«тс.»
руся́ві́ти
руся́вка
руся́вчик
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ру́сы | білоруська |
| рус | болгарська |
| русыи | давньоруська |
| rùsvas «темно-коричневий» | латинська |
| rusėˊti «жевріти» | латинська |
| ruslės «жаровня» | латинська |
| russus «червоний, рижий» | латинська |
| russus «червоний» | латинська |
| rusls «коричневий» | латиська |
| rûsa «іржа» | латиська |
| raũsvas «червонуватий» | литовська |
| рус | македонська |
| rusy | польська |
| rusъ «червонуватий, рижуватий» | праслов’янська |
| rudъ «рудий» | праслов’янська |
| *rudsъ | праслов’янська |
| ру́сый | російська |
| роусъ | сербо-церковнослов’янська |
| Рy̏с | сербохорватська |
| rusý | словацька |
| rús | словенська |
| rusý | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України