РУСТУВАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
руст «камінь з грубо обтесаною лицьовою поверхнею» (архіт.)
термін, утворений на базі лат. rūsticus «грубий, необроблений, сільський», похідного від rūs «село»;
р. бр. болг. руст «руст», п. rustyk «оздоба з дерева з необдертою корою; необроблений камінь», ч. rustika «будова з грубо обробленого каменю», слц. rust «необроблений камінь», схв. ру̏стика «будова з необробленого каменю», слн. rústika «будова з грубо обробленого каменю»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ру́стика
«рельєфне мурування або облицювання рустом»
рустува́ти
«оздоблювати рустом»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| руст «руст» | білоруська |
| руст «руст» | болгарська |
| rūsticus «грубий, необроблений, сільський» | латинська |
| rūs «село» | литовська |
| rustyk «оздоба з дерева з необдертою корою; необроблений камінь» | польська |
| руст «руст» | російська |
| рy̏стика «будова з необробленого каменю» | сербохорватська |
| rust «необроблений камінь» | словацька |
| rústika «будова з грубо обробленого каменю» | словенська |
| rustika «будова з грубо обробленого каменю» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України