РУПІЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ру́пія «грошова одиниця в Індії, Індонезії та ін.»
через посередництво західноєвропейських мов (пор. англ. rupee, н. Rúpie, фр. roupie «тс.») запозичено з гінді;
гінді rūpiyah «тс.» походить від дінд. rūpyaḥ «карбоване срібло; срібна монета», пов’язаного з rūpáḥ «форма; окраса»;
р. ру́пия, бр. ру́пія, п. слц. rupia, ч. rupie, вл. rupija, болг. рупи́я, м. рупиjа, схв. ру̀пиjа, слн. rúpija;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
rupee | англійська |
ру́пія | білоруська |
рупи́я | болгарська |
rupija | верхньолужицька |
rūpiyah «тс.» | гінді |
rūpyaḥ «карбоване срібло; срібна монета» | давньоіндійська |
rūpáḥ «форма; окраса» | давньоіндійська |
рупиjа | македонська |
Rúpie | німецька |
rupia | польська |
ру́пия | російська |
ру̀пиjа | сербохорватська |
rupia | словацька |
rúpija | словенська |
roupie | французька |
rupie | чеська |
ру́пія «Ruppia L.» (бот.)
засвоєна з новолатинської наукової номенклатури назва, утворена від прізвища німецького ботаніка Ruppius;
р. ру́пия, п. rupia «тс.»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
rupia «тс.» | польська |
ру́пия | російська |
ру́бе́ль «карбованець»
пов’язане з руба́ти, оскільки др. рубль означало відрубок срібної гривні, яка рубалася на чотири частини;
помилкова думка (Mikl. EW 281; TEl 147; Lokotsch 138; Грот Фил. раз. ІІ 368) про запозичення у давньоруську мову з перської або з тюркських мов (пор. болг. руп «дрібна монета» з турецької мови; перс. rupie «золота монета», тур. rubija «грошова одиниця», ар. rub’ijje «золота монета» зводяться до дінд. rū́pya- «гарно оформлений, карбований», звідки також назва індійської грошової одиниці ру́пія, гінді rūpīya – Mayrhofer III 70);
р. рубль, бр. [ру́бель], др. рубль «відрубок; грошова одиниця», п. rubel, заст. rubl, ч. rubl, слц. rubel’, вл. rubl, болг. ру́бла, м. рубља, схв. ру̏бља, ру̏баљ (ру̑баљ), слн. rúbelj;
Фонетичні та словотвірні варіанти
руб
«тс.»
рубель
(1408)
рубле́вий
рублеви́к
«річ вартістю в 1 рубль»
рублей
(1322)
рубль
(з рос.)
рубль
(1456)
рубльо́вик
«рублева монета»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
rub'ijje | арабська |
ру́бель | білоруська |
руп | болгарська |
ру́бла | болгарська |
rubl | верхньолужицька |
rūpīya | гінді |
rū́pya- | давньоіндійська |
рубль | давньоруська |
рубль «відрубок; грошова одиниця» | давньоруська |
рубља | македонська |
rupie | перська |
rubel | польська |
rubl | польська |
рубль | російська |
ру̏бља | сербохорватська |
ру̏баљ (ру̑баљ) | сербохорватська |
ру̑баљ | сербохорватська |
ру̑баљ | сербохорватська |
ру̑баљ | сербохорватська |
rubel' | словацька |
rúbelj | словенська |
rubija | турецька |
руба́ти | українська |
ру́пія | українська |
rubl | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України