РУНТАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ру́нта́ти «тривожити, турбувати; зрушувати з місця, чіпати; [руйнувати; розхитувати, зривати з ґрунту Ме]»
очевидно, запозичення з угорської мови;
уг. rontani «псувати», пов’язане з rongálni «тс.», rombolni «руйнувати», rоmlani «псуватися», етимологічно неясне;
ч. runtit «робити гуркіт», uruntit vůz «розбити авто» (на поганій дорозі), [zrundit] «попсувати», слц. runtit’ «руйнувати, нищити; шарпати», болг. (заст.) ру́нта «плутаю (волосся)»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
рантова́ти
«перешкоджати; бурити, литися; хвилюватися»
рантува́ти
«рунтати»
розгру́нчити
«порушити цілість, розпочати»
рунтува́ти
«руйнувати; перегортати О; рушати з місця»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ру́нта «плутаю (волосся)» (заст.) | болгарська |
| runtit' «руйнувати, нищити; шарпати» | словацька |
| rontani «псувати» | угорська |
| rongálni «тс.» | угорська |
| rombolni «руйнувати» | угорська |
| rоmlani «псуватися» | угорська |
| runtit «робити гуркіт»«розбити авто» (на поганій дорозі) | чеська |
| uruntit vůz «робити гуркіт»«розбити авто» (на поганій дорозі) | чеська |
| zrundit «попсувати» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України