РУНИТИСЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
ру́но
псл. runo, результат перенесення на молоду густу рослинність назви runo «густа вовна овець»;
пов’язання р. [рунь] з [руни́ть] «швидко робити» (Фасмер ІІІ 518) або з лит. ruduõ «осінь» (Мартынаў Белар. лексікал. і этым. 101) помилкове;
р. [руно́] (арх.) «ростова трава на покосі; кущ, вирваний з коренем», [рунь] «сходи озимини», бр. рунь «тс.», [руно́] «густі сходи», п. runo «дрібна рослинність у лісі», ruń «молоді зелені сходи трав, збіжжя», схв. ру́но: нива под руном «незжате поле»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
рун
«хвоя смереки; гілки смереки разом з хвоєю»
ру́ни
«молоді сходи»
руни́стий
«який росте густо, кущиться»
(про злаки і трави)
руни́тися
«зеленіти; густо рости, кущитися»
ру́нний
«пишний, буйний»
(про рослини)
ру́нок
ру́нчє
«тс.»
рунь
«тс.; [зелена шкурка плоду Нед]»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
рунь «тс.» | білоруська |
руно́ «густі сходи» | білоруська |
ruduõ «осінь» | литовська |
runo «дрібна рослинність у лісі»«молоді зелені сходи трав, збіжжя» | польська |
ruń «дрібна рослинність у лісі»«молоді зелені сходи трав, збіжжя» | польська |
runo | праслов’янська |
рунь «швидко робити» | російська |
руни́ть | російська |
руно́ «ростова трава на покосі; кущ, вирваний з коренем» (арх.) | російська |
рунь «сходи озимини» | російська |
ру́но «незжате поле» | сербохорватська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України