РУНИСТЕ — ЕТИМОЛОГІЯ
ру́но «густа і довга вовна овець; [шкура разом з вовною Нед]»
псл. runo «овеча вовна», утворене від кореня *ru-, споріднене з rvati «рвати»;
припускається також первісне *rumno, похідне від того ж кореня, споріднене з дінд. rîman- (lîman-) «вовна, волос», ірл. rîn (‹ *rоumn) «кінський волос»;
р. руно́ «вовна вівці, що зберігається при стрижці у вигляді суцільного шару», бр. руно́ «вовна вівці», др. руно «обстрижена овеча вовна», п. ч. runo «тс.», ч. rouno «овеча вовна», слц. rúno «вовна з шкурою», вл. runjany «вовняний», болг. ру́но «вовна вівці», м. руно «шкура з вовною», схв. ру́но «вовна», слн. rúno «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
руна́
«шкура разом з вовною; вовна»
руни́стий
«вовнистий»
ру́нка
«вовна, настрижена з однієї вівці»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| руно́ «вовна вівці» | білоруська |
| ру́но «вовна вівці» | болгарська |
| runjany «вовняний» | верхньолужицька |
| róman- «вовна, волос» (lîman-) | давньоіндійська |
| lóman- | давньоіндійська |
| руно «обстрижена овеча вовна» | давньоруська |
| rón «кінський волос» (‹ *rоumn) | ірландська |
| руно «шкура з вовною» | македонська |
| runo «тс.» | польська |
| runo «овеча вовна» | праслов’янська |
| *ru- | праслов’янська |
| rvati «рвати» | праслов’янська |
| *rumno | праслов’янська |
| руно́ «вовна вівці, що зберігається при стрижці у вигляді суцільного шару» | російська |
| ру́но «вовна» | сербохорватська |
| rúno «вовна з шкурою» | словацька |
| rúno «тс.» | словенська |
| runo «тс.» | чеська |
| rouno «овеча вовна» | чеська |
ру́но
псл. runo, результат перенесення на молоду густу рослинність назви runo «густа вовна овець»;
пов’язання р. [рунь] з [руни́ть] «швидко робити» (Фасмер ІІІ 518) або з лит. ruduõ «осінь» (Мартынаў Белар. лексікал. і этым. 101) помилкове;
р. [руно́] (арх.) «ростова трава на покосі; кущ, вирваний з коренем», [рунь] «сходи озимини», бр. рунь «тс.», [руно́] «густі сходи», п. runo «дрібна рослинність у лісі», ruń «молоді зелені сходи трав, збіжжя», схв. ру́но: нива под руном «незжате поле»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
рун
«хвоя смереки; гілки смереки разом з хвоєю»
ру́ни
«молоді сходи»
руни́стий
«який росте густо, кущиться»
(про злаки і трави)
руни́тися
«зеленіти; густо рости, кущитися»
ру́нний
«пишний, буйний»
(про рослини)
ру́нок
ру́нчє
«тс.»
рунь
«тс.; [зелена шкурка плоду Нед]»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| рунь «тс.» | білоруська |
| руно́ «густі сходи» | білоруська |
| ruduõ «осінь» | литовська |
| runo «дрібна рослинність у лісі»«молоді зелені сходи трав, збіжжя» | польська |
| ruń «дрібна рослинність у лісі»«молоді зелені сходи трав, збіжжя» | польська |
| runo | праслов’янська |
| рунь «швидко робити» | російська |
| руни́ть | російська |
| руно́ «ростова трава на покосі; кущ, вирваний з коренем» (арх.) | російська |
| рунь «сходи озимини» | російська |
| ру́но «незжате поле» | сербохорватська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України