РУНДУКОВІ — ЕТИМОЛОГІЯ

рунду́к «ґанок; легка споруда для роздрібної торгівлі та ін.; великий ящик з кришкою; [дощані ясла для коней Дз; галерея Пі; фундамент Чаб]»

запозичення з тюркських мов;
кар. орундукъ «ложе; місце, сидіння; підвищення», ног. орындык «ліжко», тат. урундык «стілець, сидіння» є похідними від орун (орын, урун) «місце, сидіння», спорідненого з монг. орун «ліжко, місце»;
твердження про зв’язок з нім. Rundung «(за)округлення» (Преобр. ІІ 223–224; Горяев 304; Потебня РФВ 1, 263–264; Matzenauer 299) або з ряд (Горяев Доп. І 40) є помилковими;
р. рунду́к «великий сундук; підвищення, поміст із східцями; [ларьок для торгівлі; ґанок; криті сінці]», ст. рундук «підвищення» (XVII ст.), орондукъ «подушка», бр. [рунду́к] «ларьок, скриня», п. runduk «невелика будка для торгівлі» (з укр.);
Фонетичні та словотвірні варіанти

рудну́к «ґанок, галерея; скриня; ларьок»
рундуко́вий
рунду́чний
Етимологічні відповідники

Слово Мова
рунду́к «ларьок, скриня» білоруська
орундукъ «ложе; місце, сидіння; підвищення» караїмська
орун «місце, сидіння» (орын, урун) караїмська
орун «ліжко, місце» монгольська
Rundung «(за)округлення» німецька
орындык «ліжко» ногайська
орын ногайська
runduk «невелика будка для торгівлі»укр.) польська
рунду́к «великий сундук; підвищення, поміст із східцями; [ларьок для торгівлі; ґанок; криті сінці]» російська
рундук «підвищення» (XVII ст.) російська
орондукъ «подушка» російська
урундык «стілець, сидіння» татарська
рун татарська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України