РУЛЬ — ЕТИМОЛОГІЯ

немає також підстав пов’язувати з нвн. Steuer-Rolle (Желтов ФЗ 1876/1, 19);

помилково виводилось (Горяев 304; Schrader Reallexikon II 483) від п. rudło «руль», rudel «тс.», що походять від нвн. Ruder «весло»;

гол. roer «руль» споріднене з двн. ruodar «весло», нвн. Ruder, дангл. rōðеr, англ. rudder «тс.»;

через посередництво російської мови запозичено з голландської;

р. руль, ст. рур, бр. руль, болг. рул «кермо»;

пов’язання з комі ruń «їжа з хліба та розсолу» (Kalima FuF 18, 37) заперечується;

неясне;

р. [рули́] «хліб, покришений у воду з сіллю», бр. [рулі́] «покришений хліб, змочений водою або молоком, підсолений або підсолоджений»;

гол. roerpen «тс.» є складним словом з першим компонентом roer «кермо», до якого зводиться й укр. руль, і другим pen «кілок», спорідненим з снн. pin, дангл. pinn «тс.»;

через посередництво російської мови запозичено з голландської;

р. бр. ру́мпель, п. rumpel «тс.», ч. слц. rumpál «коловорот, ручна лебідка», болг. ру́мпел «румпель»;

псл. *orlьja, пов’язане з orati, *ordlо;

р. [ро́лья, роля] «рілля; час заорювання», бр. [ро́ля], др. ролия «нива, рілля», п. вл. нл. rola «земля, рілля», ч. role «зоране поле, рілля», ст. rolí, слц. rol’a «рілля; ґрунт, поле», полаб. rül’ă, схв. ра̏л «міра землі», слн. rál «рілля, оранка»;

фр. roulette «коліщатко» є зменшувальною формою від rouеlle «коло», що через пізньолат. rotella «тс.» зводиться до лат. rota «тс.»;

запозичення з французької мови;

р. бр. руле́т, рулетка, п. ruletka «стрічка для вимірювання», ruleta «азартна гра», ч. слц. ruláda «рулет», ruleta «азартна гра», болг. руле́т, руле́, руло́ «рулет», руле́тка «гра», м. руле́т(ка) «пристрій для азартної гри», схв. рула́да «рулет», слн. ruláda «тс.»;

нвн. Röhre «трубка» (двн. rōr(r)a ‹ rōrea «стебло очерету, трубка») пов’язане з Rohr «труба; очерет», двн. rōr «очерет», спорідненим з гот. raus «тс.», можливо, також з лит. rušė́ti «бути в русі, бути зайнятим», псл. ruxъ, укр. рух;

запозичення з німецької мови;

бр. [ру́ра] «труба», ру́ля «дуло», п. rura «трубка; (заст.) дуло», ч. roúra, ст. rúra, слц. rúra, вл. roła, нл. rоra «тс.»;