РУКОПАШ — ЕТИМОЛОГІЯ
руко́паш «за допомогою тільки рук (або холодної зброї, коли йдеться про бій)» (присл.)
складне утворення з основ іменника рука́ і дієслова др. паха́ти «махати, розмахувати» або «орати»;
менш обґрунтоване припущення (Преобр. ІІ 28) про зв’язок другої частини з пояс;
р. [ру́копашь] «рукопаш», рукопа́шка «рукопашний бій», рукопа́шный, бр. [руко́паш] «вручну», рукапа́шны, др. рукопашь «рукопаш», болг. ръкопа́шен «рукопашний»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
врукопа́ш
врукопа́шну
руко́пач
«тс. Нед; з усієї сили О»
руко́пашки
«тільки руками»
рукопа́шна
«битва врукопаш»
руко́па́шний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| руко́паш «вручну» | білоруська |
| рукапа́шны | білоруська |
| ръкопа́шен «рукопашний» | болгарська |
| паха́ти «махати, розмахувати» | давньоруська |
| рукопашь «рукопаш» | давньоруська |
| ру́копашь «рукопаш» | російська |
| рукопа́шка «рукопашний бій» | російська |
| рукопа́шный | російська |
| рука́ | українська |
| пояс | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України