РУДІТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

руди́й «червоно-жовтий»

псл. rudъ «червоний, рудий», пов’язане чергуванням голосних з *rуdjь «рижий», *rъd-, пор. р. рдеть;
споріднене з лит. rа̄das «бурий, рудий», rū˜dys «іржа», лтс. raũds «червоний, рудий», гот. rauþs «червоний», двн. rōt, дангл. rēad, нвн. rot, англ. red, лат. ruber, гр. δρυϑρός «тс.», ав. raoiδita- «рудуватий», дінд. rudhiráḥ «червоний, кривавий», тох. А rätraќ «червоний», тох. В rätre;
іє. *roudh-/rudh- «червоний»;
р. рудо́й, бр. руды́, п. rudy, ч. rudý «червоний; рудий», слц. rudý «темно-червоний», вл. rudojty «рудий», м. рудее «стає червонуватим», схв. pу̑д «рудий», слн. ruÁd (рідк.) «червоний»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

зруді́лий
поруді́лий
прируді́лий
руда́ «кров; іржаве болото; іржа»
руда́вий
руда́к «суха, плюскла гречка»
руди́зна
ру́дики «дрібне зерно, що відходить, коли віють гречку»
руді́ти
руді́шати
рудома́ня «руда тварина; хлопець з рудим волоссям»
рудува́тий
рудь «рудий» (про домашніх тварин)
рудько́ «тс.»
рудю́к «неповне зерно в гречці»
рудя́вий
рудя́к «щось руде; плюскле зерно; [руда пляма, ластовиння Л]»
рудяни́й «кривавий»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
raoiδita- «рудуватий» авестійська
red англійська
руды́ білоруська
rudojty «рудий» верхньолужицька
rauþs «червоний» готська
ἐρυϑρός «тс.» грецька
rēad давньоанглійська
rōt давньоверхньонімецька
rudhiráḥ «червоний, кривавий» давньоіндійська
*roudh-/rudh- «червоний» індоєвропейська
ruber латинська
raũds «червоний, рудий» латиська
rúdas «бурий, рудий» литовська
rū˜dys «іржа» литовська
рудее «стає червонуватим» македонська
rot нововерхньонімецька
rudy польська
rudъ «червоний, рудий» праслов’янська
*rуdjь «рижий» праслов’янська
*rъd- праслов’янська
рдеть російська
рудо́й російська
pу̑д «рудий» сербохорватська
rudý «темно-червоний» словацька
rúd «червоний» (рідк.) словенська
rätraṃ «червоний» тохарська А
rätre тохарська В
rudý «червоний; рудий» чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України