РУДУВАТИМ — ЕТИМОЛОГІЯ
руди́й «червоно-жовтий»
псл. rudъ «червоний, рудий», пов’язане чергуванням голосних з *rуdjь «рижий», *rъd-, пор. р. рдеть;
споріднене з лит. rа̄das «бурий, рудий», rū˜dys «іржа», лтс. raũds «червоний, рудий», гот. rauþs «червоний», двн. rōt, дангл. rēad, нвн. rot, англ. red, лат. ruber, гр. δρυϑρός «тс.», ав. raoiδita- «рудуватий», дінд. rudhiráḥ «червоний, кривавий», тох. А rätraќ «червоний», тох. В rätre;
іє. *roudh-/rudh- «червоний»;
р. рудо́й, бр. руды́, п. rudy, ч. rudý «червоний; рудий», слц. rudý «темно-червоний», вл. rudojty «рудий», м. рудее «стає червонуватим», схв. pу̑д «рудий», слн. ruÁd (рідк.) «червоний»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
зруді́лий
поруді́лий
прируді́лий
руда́
«кров; іржаве болото; іржа»
руда́вий
руда́к
«суха, плюскла гречка»
руди́зна
ру́дики
«дрібне зерно, що відходить, коли віють гречку»
руді́ти
руді́шати
рудома́ня
«руда тварина; хлопець з рудим волоссям»
рудува́тий
рудь
«рудий»
(про домашніх тварин)
рудько́
«тс.»
рудю́к
«неповне зерно в гречці»
рудя́вий
рудя́к
«щось руде; плюскле зерно; [руда пляма, ластовиння Л]»
рудяни́й
«кривавий»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| raoiδita- «рудуватий» | авестійська |
| red | англійська |
| руды́ | білоруська |
| rudojty «рудий» | верхньолужицька |
| rauþs «червоний» | готська |
| ἐρυϑρός «тс.» | грецька |
| rēad | давньоанглійська |
| rōt | давньоверхньонімецька |
| rudhiráḥ «червоний, кривавий» | давньоіндійська |
| *roudh-/rudh- «червоний» | індоєвропейська |
| ruber | латинська |
| raũds «червоний, рудий» | латиська |
| rúdas «бурий, рудий» | литовська |
| rū˜dys «іржа» | литовська |
| рудее «стає червонуватим» | македонська |
| rot | нововерхньонімецька |
| rudy | польська |
| rudъ «червоний, рудий» | праслов’янська |
| *rуdjь «рижий» | праслов’янська |
| *rъd- | праслов’янська |
| рдеть | російська |
| рудо́й | російська |
| pу̑д «рудий» | сербохорватська |
| rudý «темно-червоний» | словацька |
| rúd «червоний» (рідк.) | словенська |
| rätraṃ «червоний» | тохарська А |
| rätre | тохарська В |
| rudý «червоний; рудий» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України