РУБРИКА — ЕТИМОЛОГІЯ
ру́брика «розділ, підрозділ, графа»
запозичення з латинської мови;
лат. rubrīca «червона мінеральна фарба; рубрика, заголовок закону (написаний червоною фарбою)» утворено від ruber «червоний», спорідненого з псл. rudъ, укр. руди́й;
р. болг. м. ру́брика, бр. ру́брыка, п. rubryka, ч. слц. вл. rubrika, схв. ру̀брика, слн. rubríka;
Фонетичні та словотвірні варіанти
підру́брика
рубрика́тор
рубрика́ція
рубрикува́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ру́брыка | білоруська |
| ру́брика | болгарська |
| rubrika | верхньолужицька |
| rubrīca «червона мінеральна фарба; рубрика, заголовок закону (написаний червоною фарбою)» | латинська |
| ruber «червоний» | латинська |
| ру́брика | македонська |
| rubryka | польська |
| rudъ | праслов’янська |
| ру́брика | російська |
| ру̀брика | сербохорватська |
| rubrika | словацька |
| rubríka | словенська |
| руди́й | українська |
| rubrika | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України