РОЇСТА — ЕТИМОЛОГІЯ
рій «сім’я бджіл; (військ.) відділення»
псл. *rojь «рій; ріка, течія, приплив», пов’язане чергуванням голосних з *rei- (rinǫti) «текти, струмувати»;
пор. цсл. изрои «вплив», п. zdrîj «джерело», ч. слц. zdroj «тс.»;
споріднене з дінд. ráyaḥ «течія, потік, ріка»;
р. бр. болг. рой, др. рои, п. вл. rîj, ч. слц. нл. rоj, м. роj, схв. ро̑j, слн. rо̀j, стсл. рои;
Фонетичні та словотвірні варіанти
відрі́йок
зро́йок
«об’єднаний рій»
нері́йник
«вулик, що не роївся»
па́рій
«відрійок»
попарої́тися
«дати парої»
(про рої)
по́рій
«тс.»
райо́вник
«сітка для захисту від бджіл»
різва́
рійба́
«роїння»
рійва тж
рі́йка
рі́йний
рійни́ця
«кошик для збирання рою»
рі́яти
«роїтися»
(?)
роє́нний
«рійний»
рої́вня
«тс.»
рої́стий
рої́ти
«об’єднувати в один рій»
рої́тися
ройба́
«тс.»
руйни́ца
«приміщення для переховування бджолиних роїв»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
рой | білоруська |
рой | болгарська |
rîj | верхньолужицька |
ráyaḥ «течія, потік, ріка» | давньоіндійська |
рои | давньоруська |
роj | македонська |
rоj | нижньолужицька |
zdrój «джерело» | польська |
rój | польська |
*rojь «рій; ріка, течія, приплив» | праслов’янська |
*rei- «текти, струмувати» (rinǫti) | праслов’янська |
rinǫti | праслов’янська |
rinǫti | праслов’янська |
рой | російська |
ро̑j | сербохорватська |
zdroj «тс.» | словацька |
rоj | словацька |
rо̀j | словенська |
рои | старослов’янська |
изрои «вплив» | церковнослов’янська |
zdroj «тс.» | чеська |
rоj | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України