РОЧИСТИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
рік
псл. rоkъ «термін, умовлений час», пов’язане чергуванням голосних з *rekti «ректи»;
споріднене з гот. ragin «рада, рішення, постанова», тох. А rake «слово», В reki «тс.», дінд. racanam, racanā «порядок, розпорядження», можливо, також з лит. rãkas «строк, мета», лтс. raks «мета, межа» (якщо це не запозичення зі слов’янських мов);
зіставлення з лит. rа̀kti «колоти», rakinė́ti «колупати», дісл. rá «прикордонний знак» (Būga RR II 533–535) недостатньо обґрунтоване;
р. рок «доля; [рік, термін, час, пора, доба]», бр. [рок] «рік», др. рокъ «вік; доля», п. ч. слц. нл. rok «рік», м. рок «термін», схв. ро̑к, слн. rо̀k «тс.», стсл. рокъ «призначений заздалегідь термін»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
на́рік
«на майбутній рік»
позазана́рік
«два роки тому»
порі́чний
«річний, щорічний»
ріко́виця
«річниця»
річни́й
річни́к
«щорічник»
річни́ця
річня́
«однолітня домашня тварина»
(мн. річня́та)] Нед
річня́к
рішня́к
«тс.»
роківщи́на́
«річний збір від парафіян»
рокове́
«тс.»
рокови́й
«річний»
роко́ви́ни
ро́чини
«роковини»
рочи́стий
«річний, який буває раз на рік Г; домовлений, призначений Нед»
ро́чки
«строк»
(мн.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| рок «рік» | білоруська |
| ragin «рада, рішення, постанова» | готська |
| racanam | давньоіндійська |
| racanā «порядок, розпорядження» | давньоіндійська |
| rá «прикордонний знак» | давньоісландська |
| рокъ «вік; доля» | давньоруська |
| raks «мета, межа» (якщо це не запозичення зі слов’янських мов) | латиська |
| rãkas «строк, мета» | литовська |
| rа̀kti «колоти» | литовська |
| rakinėˊti «колупати» | литовська |
| рок «термін» | македонська |
| rok «рік» | нижньолужицька |
| rok «рік» | польська |
| rоkъ «термін, умовлений час» | праслов’янська |
| *rekti «ректи» | праслов’янська |
| рок «доля; [рік, термін, час, пора, доба]» | російська |
| ро̑к | сербохорватська |
| rok «рік» | словацька |
| rо̀k «тс.» | словенська |
| рокъ «призначений заздалегідь термін» | старослов’янська |
| rake «слово» | тохарська А |
| reki «тс.» | тохарська В |
| rok «рік» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України