РОХКАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ґро́фкати «рохкати»
звуконаслідувальні утворення;
можливо, давні варіанти дієслова ро́хкати (див.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
ґре́хкати
«тс.»
ґрьо́хкати
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ро́хкати | ? |
ре́хкати «кумкати»
звуконаслідувальне утворення, паралельне до ро́хкати (пор.);
р. [рёхать] «рохкати, хропіти», [рехать] «тс.», п. rechotać «кумкати; рохкати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ре́хкавка
«древесниця, Hyla arborea L.»
(зоол.)
рехкалка
ре́хкіт
«кумкання»
ри́хкавка
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| rechotać «кумкати; рохкати» | польська |
| рехать «тс.» | праслов’янська |
| рёхать «рохкати, хропіти» | російська |
| ро́хкати | українська |
рох (вигук, що відтворює рохкання свині)
звуконаслідувальне утворення, паралельне до [ра́хкати] «квакати»;
припущення про спорідненість з лтс. ur̃kšêt «рохкати» (Torbiörnsson I 11) необґрунтоване;
р. [ро́хать] «рохкати; сильно хропіти», [рёхать, ро́хкать] «тс.», бр. рох, ро́хкаць (про свиней), п. [rochać] «тс.», ч. roch (‹hroch), схв. гро̀ктати «рохкати», слн. rohnéti «бурчати, галасувати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
рох-рох-рох
«тс.»
ро́ха
«свиня»
ро́хкати
«видавати звук рох»
ро́хкіт
«рохкання»
рохко́танє
«тс.»
рьо́хкати
«тс. ВеЛ; квакати (про жаб) ВеНЗн»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| рох | білоруська |
| ро́хкаць (про свиней) | білоруська |
| ur̃kšêt «рохкати» | латиська |
| rochać «тс.» | польська |
| ро́хать «рохкати; сильно хропіти» | російська |
| рёхать | російська |
| ро́хкать «тс.» | російська |
| гро̀ктати «рохкати» | сербохорватська |
| rohnéti «бурчати, галасувати» | словенська |
| ра́хкати «квакати» | українська |
| roch (‹hroch) | чеська |
| hroch | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України