РОТЕНЯТА — ЕТИМОЛОГІЯ
рот
псл. rъtъ «рот; дзьоб»;
загальноприйнятої етимології не має;
припускається зв’язок з псл. ryti «рити», rydlo «рило» (Фасмер ІІІ 506–507; Преобр. ІІ 217; Буга (у Преобр.);
Holub–Kop. 312;
Mikl. EW 285), з схв. pу̏na «діра», слн. rúpa «печера, яма», ч. rýpati «рити, копати» (Mikkola Ursl. Gr. III 25), з каш. retk «мис, коса на озері; затока; яма, калюжа» (Фасмер–Трубачев ІІІ 507; Stieber JP 38, 284–285), з нвн. Rüssel «рило, морда» (Machek ESJČ 513);
зіставлялося з ро́та «присяга» (Brückner 463–464);
р. бр. рот, др. рътъ «рот», ч. слц. поет. ret (род. в. rtu) «губа», вл. ert, заст. rît, rot «рот», схв. р̑т «мис; вістря», слн. ŕt «вістря, дзьоб», стсл. рътъ «ніс корабля»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ріт
«рот; отвір у посудині для рідини»
рота́н
«з великим ротом»
рота́тий
ротеня́
ротя́ка
рта́тий
«ротатий»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| рот | білоруська |
| ert | верхньолужицька |
| rót «рот» | верхньолужицька |
| rot «рот» | верхньолужицька |
| рътъ «рот» | давньоруська |
| retk «мис, коса на озері; затока; яма, калюжа» | кашубський |
| Rüssel «рило, морда» | нововерхньонімецька |
| rъtъ «рот; дзьоб» | праслов’янська |
| ryti «рити» | праслов’янська |
| rydlo «рило» | праслов’янська |
| рот | російська |
| pу̏na «діра» | сербохорватська |
| р̑óт «мис; вістря» | сербохорватська |
| ret «губа» (род. в. rtu) | словацька |
| rúpa «печера, яма» | словенська |
| ŕt «вістря, дзьоб» | словенська |
| рътъ «ніс корабля» | старослов’янська |
| ро́та «присяга» | українська |
| rýpati «рити, копати» | чеська |
| ret «губа» (род. в. rtu) | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України