РОТАЦІЙНИК — ЕТИМОЛОГІЯ
рота́тор «апарат для виготовлення копій»
запозичення з англійської мови;
англ. rotator, rotation походять від лат. rotātor «той, що обертає», rotatio «обертання», пов’язаних з rotāre «обертати», похідним від rota «коло, колесо», спорідненого з дінд. ráthaḥ «віз, візок, колісниця», ав. raϑō «тс.», дірл. roth «колесо; біг, хід; шлях», двн. rad, нвн. Rad, лит. rãtas, лтс. rats «тс.»;
р. болг. рота́тор, бр. рата́тар, п. rotator, ч. rotace «обертання», слц. rotácia, вл. rotacija «тс.», м. ротациjа «ротаційна машина», схв. ро̀тāтор, слн. rotácija «обертання»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ротаці́йка
«ротаційна машина»
ротаці́йний
«заснований на принципі обертання (деталей та ін.)»
ротаці́йник
«робітник, що працює на ротації»
рота́ція
«ротаційна машина (друкувальна); обертання»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| raϑō «тс.» | авестійська |
| rotator | англійська |
| rotation | англійська |
| рата́тар | білоруська |
| рота́тор | болгарська |
| rotacija «тс.» | верхньолужицька |
| rad | давньоверхньонімецька |
| ráthaḥ «віз, візок, колісниця» | давньоіндійська |
| roth «колесо; біг, хід; шлях» | давньоірландська |
| rotātor «той, що обертає» | латинська |
| rotatio «обертання» | латинська |
| rotāre «обертати» | латинська |
| rota «коло, колесо» | латинська |
| rats «тс.» | латиська |
| rãtas | литовська |
| ротациjа «ротаційна машина» | македонська |
| Rad | нововерхньонімецька |
| rotator | польська |
| рота́тор | російська |
| ро̀тāтор | сербохорватська |
| rotácia | словацька |
| rotácija «обертання» | словенська |
| rotace «обертання» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України