РОСІЙСЬКІМ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
барабу́ля «султанка, Mullus barbatus» (іхт.)
р. барабу́лька, [барбу́ля, барабу́ля, барабу́ня, барбу́ня, барвена́], болг. барбу́н, схв. бàрбӯн, бàрбōн, слн. barbón «тс.»;
запозичення з турецької або новогрецької мови;
тур. barbunya через нгр. μπαρμπούνι «тс.» зводиться до іт. barbone «тс.; велика нечесана борода», похідного від лат. barba «борода», що є спорідненим з псл. *borda, укр. борода;
назва зумовлена наявністю вусиків на нижній губі барабулі;
пор. російську назву тієї ж риби краснобородка;
Фонетичні та словотвірні варіанти
барабу́лька
барбу́лька
барбу́ля
барбу́н
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
barbone «тс.; велика нечесана борода» | італійська |
barba «борода» | латинська |
μπαρμπούνι «тс.» | новогрецька |
*borda | праслов’янська |
barbunya | турецька |
борода | українська |
російську | ? |
росія́ни
похідне утворення від назви Росія, ст. Росия, яка почала вживатися з XV–XVI ст. як звуковий варіант давнішої форми Русь під впливом грецького написання ‛Ρωσία, що вперше з’являється в середині Х ст. у Костянтина Багрянородного;
р. россия́не, бр. расія́не, п. Rosjanie;
Фонетичні та словотвірні варіанти
росі́йський
росіяні́зм
«русизм»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
расія́не | білоруська |
Rosjanie | польська |
россия́не | російська |
Росія | українська |
Росия | українська |
чек (у виразі на чеку́ «насторожі, напоготові»)
похідне від чека́ти;
р. начеку́ є, очевидно, запозиченням з української мови, див., напр., словничок «Неудобопонятные южнорусские слова» («Основа», 1861/1, 9), де воно перекладається російським «настороже»;
р. начеку́ «тс.»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
начеку́ | російська |
начеку́ «тс.» | російська |
чека́ти | ? |
словничок «Неудобопонятные южнорусские слова» («Основа», 1861/1, 9) | ? |
російським «настороже» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України