РОСІ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
со́ха́ «стовп з розсохою; примітивне знаряддя для орання»
псл. soxa «дерево з розвилкою», [soxorъ] «тс.»;
споріднене з лит. šaká «гілка, сук, розсоха», šãkė «вила», лтс. saka «розсоха дерева», sakas «хомут, ярмо», sakne «корінь», дінд. śā́kā (śā́khā) «гілка, сук», перс. šāχ «тс., ріг», вірм. ћaχ «гілка», гот. hōha «плуг»;
іє. *k῀ā˘k- «сук, гілка; кілок»;
р. болг. соха́, бр. саха́, др. соха «соха, підпірка, кілок, дрюк», п. socha «соха», ч. слц. socha «статуя, скульптура», sochor «бовдур, телепень», вл. нл. socha «кілок з розсохою», sochor «кийок», м. соа «рогатина, жердина з розвилкою», схв. са̏ха «жердина з розсохою», слн. sôha «статуя; кілок», с.-цсл. соха «дрючок, палиця»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
підсо́ха
«довга колода в основі дахового гребеня»
підсо́шок
«підпірка в тині»
по́сох
«палиця»
посохи́
«куток у хаті для рогачів і кочерг»
посо́шне
«земельний податок від сохи»
(іст.)
посо́шний
«нараховуваний від сохи»
посо́щина
«тс.»
присі́шки
«стремена»
присі́шок
«підпірка»
при́сох
«стовп, що підпирає тин або дах у клуні»
присо́шина
«тс.»
розсі́шки
«малі вила»
розсо́ха
розсоха́тий
«який має розсоху»
розсохач
«олень»
розсо́хуватий
ро́сі́
«відгалуження оленячих рогів»
росішки́
«тс.»
росо́ха
«розсоха»
росоха́тий
росоха́ч
«дуб з широкими гілляками»
росо́хи
«частина тіла, де розходяться ноги»
росохі́р
«стовп з розсохами для сушіння горшків»
росохова́тий
«тс.»
сі́шка
«невелика соха; підставка з розсохи»
со́ха́р
«колода з розсохою»
соха́тий
«лось»
соха́тина
«лосине м’ясо»
со́хур
«вилка для ловлі риби; розвилистий стовп для сушіння посуду»
со́шка
«сішка»
со́шни́к
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| саха́ | білоруська |
| соха́ | болгарська |
| socha «кілок з розсохою»«кийок» | верхньолужицька |
| sochor «кілок з розсохою»«кийок» | верхньолужицька |
| ћaχ «гілка» | вірменська |
| hōha «плуг» | готська |
| śā́kā «гілка, сук» (śā́khā) | давньоіндійська |
| соха «соха, підпірка, кілок, дрюк» | давньоруська |
| *k῀ā˘k- «сук, гілка; кілок» | індоєвропейська |
| saka «розсоха дерева» | латиська |
| šaká «гілка, сук, розсоха» | литовська |
| соа «рогатина, жердина з розвилкою» | македонська |
| socha «кілок з розсохою»«кийок» | нижньолужицька |
| sochor «кілок з розсохою»«кийок» | нижньолужицька |
| šāχ «тс., ріг» | перська |
| socha «соха» | польська |
| soxa «дерево з розвилкою» | праслов’янська |
| соха́ | російська |
| соха «дрючок, палиця» | сербо-церковнослов’янська |
| ха «жердина з розсохою» | сербохорватська |
| socha «статуя, скульптура»«бовдур, телепень» | словацька |
| sochor «статуя, скульптура»«бовдур, телепень» | словацька |
| sôha «статуя; кілок» | словенська |
| socha «статуя, скульптура»«бовдур, телепень» | чеська |
| sochor «статуя, скульптура»«бовдур, телепень» | чеська |
| soxorъ «тс.» | ? |
| šãkė «вила» | ? |
| sakas «хомут, ярмо» | ? |
| sakne «корінь» | ? |
роса́ «краплі води, що осідають на поверхні; [нафта Нед]»
припущення про зв’язок з гр. δρόσος «роса» (Ernout–Meillet 1019) та δρωή «стрімкий рух, натиск» (Persson Beitr. 837) викликають заперечення;
іє. *ere-s-/rē˘s-/rō˘s- «текти»;
споріднене з лит. rasа̀, лтс. rasa «тс.», дінд. rasā́ «рідина, потік», rásaḥ «сік, рідина», лат. rōs (rōris) «роса»;
псл. rosa «роса»;
р. болг. роса́, бр. раса́, др. роса, п. ч. слц. вл. нл. rosa, м. роса, схв. ро̀са, слн. rôsa, стсл. роса;
Фонетичні та словотвірні варіанти
безро́сяний
зро́шувальний
зро́шувати
зро́шувач
ороша́ти
рі́ска
«росинка; крихта»
роси́на
роси́стий
роси́ти
роси́ця
ро́сний
ро́сяни́й
росяни́стий
ро́шенє
«мочіння»
(льону)
ро́шений
«росяний»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| раса́ | білоруська |
| роса́ | болгарська |
| rosa | верхньолужицька |
| δρόσος «роса» | грецька |
| ἐρωή «стрімкий рух, натиск» | грецька |
| rasā́ «рідина, потік» | давньоіндійська |
| rásaḥ «сік, рідина» | давньоіндійська |
| роса | давньоруська |
| *ere-s-/rē˘s-/rō˘s- «текти» | індоєвропейська |
| rōs «роса» (rōris) | латинська |
| rasa «тс.» | латиська |
| rasа̀ | литовська |
| роса | македонська |
| rosa | нижньолужицька |
| rosa | польська |
| rosa «роса» | праслов’янська |
| роса́ | російська |
| ро̀са | сербохорватська |
| rosa | словацька |
| rôsa | словенська |
| роса | старослов’янська |
| rosa | чеська |
рох (вигук, що відтворює рохкання свині)
звуконаслідувальне утворення, паралельне до [ра́хкати] «квакати»;
припущення про спорідненість з лтс. ur̃kšêt «рохкати» (Torbiörnsson I 11) необґрунтоване;
р. [ро́хать] «рохкати; сильно хропіти», [рёхать, ро́хкать] «тс.», бр. рох, ро́хкаць (про свиней), п. [rochać] «тс.», ч. roch (‹hroch), схв. гро̀ктати «рохкати», слн. rohnéti «бурчати, галасувати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
рох-рох-рох
«тс.»
ро́ха
«свиня»
ро́хкати
«видавати звук рох»
ро́хкіт
«рохкання»
рохко́танє
«тс.»
рьо́хкати
«тс. ВеЛ; квакати (про жаб) ВеНЗн»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| рох | білоруська |
| ро́хкаць (про свиней) | білоруська |
| ur̃kšêt «рохкати» | латиська |
| rochać «тс.» | польська |
| ро́хать «рохкати; сильно хропіти» | російська |
| рёхать | російська |
| ро́хкать «тс.» | російська |
| гро̀ктати «рохкати» | сербохорватська |
| rohnéti «бурчати, галасувати» | словенська |
| ра́хкати «квакати» | українська |
| roch (‹hroch) | чеська |
| hroch | чеська |
розмари́н «Rosmarinus officinalis L.» (бот.)
запозичено через німецьке посередництво (н. Rîsmarin «розмарин») з латинської мови;
лат. rōsmarīnus, або rōs marīnus (бот.) «розмарин» (букв. «морська роса»), складається з іменника rōs «роса», спорідненого з псл. rosa, укр. роса́, і прикметника marīnus «морський», похідного від mare «море», що відповідає псл. more, укр. мо́ре;
латинська назва зумовлена, очевидно, свіжістю зеленого кольору рослини;
р. болг. м. розмари́н, бр. размары́н, п. rozmaryn, ч. rozmarýn, слц. rozmarín, схв. ру̏змарин, слн. rîžmarіn;
Фонетичні та словотвірні варіанти
розмарин
«бруслина карликова, Evonymus nana M.B.»
(дикий)] Mak
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| размары́н | білоруська |
| розмари́н | болгарська |
| rōsmarīnus | латинська |
| rōs «роса» | латинська |
| marīnus «морський» | латинська |
| mare «море» | латинська |
| розмари́н | македонська |
| Rósmarin | німецька |
| rozmaryn | польська |
| rosa | праслов’янська |
| more | праслов’янська |
| розмари́н | російська |
| ру̏ змарин | сербохорватська |
| rozmarín | словацька |
| róžmarіn | словенська |
| роса́ | українська |
| мо́ре | українська |
| rozmarýn | чеська |
роси́чка «росянка, Drosera L.» (бот.)
очевидно, калька наукової назви лат. Drosera «росичка», що походить від гр. δρόσος «роса»;
назва зумовлена тим, що залозисті волосинки на листках цієї рослини виділяють клейкий сік, краплинки якого нагадують росу;
похідне утворення від роса́;
р. рося́нка «росичка», росни́ця «Alchimilla vulgaris», бр. рася́нка, расі́ца, п. rosiczka, ч. rosnatka, rosnička, слц. rosička, вл. boža rosa, болг. ро́сен, [росянка], м. росуља, схв. ро̀суља «тс.», слн. rosíka «Drosera L.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
рі́ска
«росичка»
рісни́к
роси́ця
росичковаті
роси́чкові
«Droseraсеае»
росичникова́ті
росічка
росник
рося́нка
«тс.»
росянко́ві
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| рася́нка | білоруська |
| расі́ца | білоруська |
| ро́сен | болгарська |
| росянка | болгарська |
| boža rosa | верхньолужицька |
| δρόσος «роса» | грецька |
| Drosera «росичка» | латинська |
| росуља | македонська |
| rosiczka | польська |
| рося́нка «росичка» | російська |
| росни́ця «Alchimilla vulgaris» | російська |
| ро̀суља «тс.» | сербохорватська |
| rosička | словацька |
| rosíka «Drosera L.» | словенська |
| роса́ | українська |
| rosnatka | чеська |
| rosnička | чеська |
Ростисла́в (чоловіче ім’я)
псл. *Orstislavъ;
складне утворення з основ дієслова *orsti «рости» та іменника slava «сла-ва»;
р. Ростисла́в, Ростисла́ва, бр. Расцісла́ў, Расцісла́ва, др. Ростиславъ, стсл. Растиславъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Ро́стик
Ростисла́ва
(жіноче ім’я)
Ро́стя
Ро́ся
Сла́ва
Сла́вка
Славко́
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Расцісла́ў | білоруська |
| Расцісла́ва | білоруська |
| Ростиславъ | давньоруська |
| *Orstislavъ | праслов’янська |
| *orsti «рости» | праслов’янська |
| slava «сла-ва» | праслов’янська |
| Ростисла́в | російська |
| Ростисла́ва | російська |
| Растиславъ | старослов’янська |
росто́паш «чистотіл, Chelidonium majus L.» (бот.)
неясне;
пов’язання з р. пасет росу (Даль IV 104) залишається без семантичної мотивації;
можливо, пов’язане з [ростохвіст] (бот.) «цинанх, ластовень»;
р. [росопа́с] «чистотіл; росичка, Drosera L.; фіалка триколірна, Viola tricolor L.; розрив-трава звичайна, Impatiens noli-tangere L.», п. rostopaść «мачок рогатий», слц. [rostopac] «чистотіл», болг. [растопас, росопас, русопас], схв. pо̏coпāс «тс.», слн. [rosopas] «китник, лисохвіст, Alopecurus L.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
розтропта
розтропша
«тс.»
ростокащ
ростопаск
ростопаст
ростопаст
«мачок рогатий, Glaucium corniculatum L.»
(рогатий)] Mak
росто́пасть
«тс.; маруна дівоча, Pyrethrum parthenium Schmith.»
ростопач
росто́паш
(ка)
росто́хвасть
ростропаск
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| растопас | болгарська |
| росопас | болгарська |
| русопас | болгарська |
| rostopaść «мачок рогатий» | польська |
| росу | російська |
| пасет | російська |
| росопа́с «чистотіл; росичка, Drosera L.; фіалка триколірна, Viola tricolor L.; розрив-трава звичайна, Impatiens noli-tangere L.» | російська |
| рȍcoпāс «тс.» | сербохорватська |
| rostopac «чистотіл» | словацька |
| rosopas «китник, лисохвіст, Alopecurus L.» | словенська |
| ростохвіст «цинанх, ластовень» (бот.) | українська |
порі́сливий «рясний» (у сполученні п. дощ)
похідне утворення від (по)роси́ти «мжичити, накрапати», пов’язаного з роса́;
початковим значенням слова мало бути «дрібний» (про дощ), пор. схв. по̀росица (по̀росница) «дрібний дощ»;
свого теперішнього значення слово набуло, мабуть, через зближення з фонетично близьким [рісни́й] «рясний» (у т. ч. про дощ);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| по̀росица «дрібний дощ» (по̀росница) | сербохорватська |
| по̀росница | сербохорватська |
| роси́ти «мжичити, накрапати» | українська |
| роса́ | українська |
| рісни́й «рясний» (у т. ч. про дощ) | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України