РОСТЮЧЕ — ЕТИМОЛОГІЯ
рости́
псл. *orsti «рости»;
загальновизнаної етимології не має;
висловлюється припущення про спорідненість з рід, роди́ти (Трубачев ВЯ 1957/2, 88; Фасмер–Трубачев ІІІ 491; Holub–Kop. 319; Ondruš JČ 9, 150–151);
зіставлялося з гр. ὄρμα̃νος «росток, стебло», ὄρνῡμι «збуджую, рухаю», дінд. ṛṇōti «піднімається, рухається», лат. orior «встаю» (Мейе ОЯ 172; Persson Beitr. 346, 853), а також з лат. arduus «високий; крутий», ав. ǝrǝδva- «тугий, прямий», дірл. ard «високий», дісл. ǫrðugr «крутий», алб. rit «росту», гр. ὀρϑός «прямий» (Walde–Hofm. I 64–65; Младенов 557; Schuster-Šewc 1237; Pokorny 339), з дінд. ardh- «процвітати» (Prusík KZ 33, 159);
р. расти́, бр. расці́, др. рости, п. rosnąć, заст. rîść, ч. růsti, слц. rást’, полаб. rüst, вл. нл. rosć, болг. раста́, м. расте, схв. ра́сти, слн. rásti, стсл. расти;
Фонетичні та словотвірні варіанти
взріст
взрост
ви́ріст
ви́рослий
вирост
«виріст»
вироста́ти
виростко́ви́й
ви́росток
«шкіра однорічного теляти; [підліток]; (мед.) наріст на шкірі»
вироща́ти
ви́рощений
виро́щувальний
виро́щувати
відро́слий
відроста́ти
відро́сток
ві́дрость
«відросток»
відро́щувати
вро́слий
вроста́ти
вро́сток
до́ріст
доро́слий
зарісни́к
«чагарник»
за́ріст
«волосся на голові, обличчі»
за́рість
«гущавина»
за́рість
«тс.; чагарник Ж; рубець, слід старого пошкодження (на дереві)»
заро́слий
за́рослі
(одн. за́росль)
зароста́ти
за́ростень
«чагарник»
за́росток
«статеве покоління у рослин, для яких характерним є розмноження спорами»
(бот.)
заро́щений
за́рощі
зріст
зрість
«рубець на стовбурі»
зросли́вий
«який дає ріст»
зро́слий
зро́слінка
«плоди, що зрослися»
зроста́ння
зроста́ти
зро́стний
«дорослий»
зро́сток
«утворення, що виникає в результаті зрощення плодів, кристалів та ін.»
зрость
«зріст»
зро́щення
изрі́сть
«зріст»
на́ріст
на́рістка
«телиця»
на́рість
«наріст»
на́росля
«наріст на стовбурі»
нароста́ти
на́ростень
«наріст; [мозоль]»
на́росток
«суфікс; [річний бичок]»
(заст.)
на́рость
«наріст; льодяна бурулька; ґуля»
наро́щувати
недорі́с
«недоросток»
недо́рі́сток
«тс.»
недоро́слий
недо́ро́сток
не́рість
«мінерали»
не́рость
«тс.»
обрі́сник
«лишай»
(бот.)
обро́слий
оброста́ти
обро́сть
«пагони»
о́брость
«поселення водяних організмів на предметах, спорудах; [(бот.) лишай Mak]»
о́дро́сток
«відросток»
отро́сток
«рукав річки»
па́рісль
«паросль; паросток»
па́рісток
па́росль
«паросток»
паросля́
«запущена, довгий час не оброблювана ділянка землі в лісі»
па́рост
«тс.»
парости́тися
па́ростковий
па́росток
па́рость
перері́ст
переро́слий
перероста́ння
перероста́ти
пере́ро́сток
підрі́ст
«сукупність молодих дерев основної породи»
підро́слий
підроста́ти
пі́дросток
«підліток»
підростя́к
«підсвинок»
по́ріст
«пагони; чагарник; коротке волосся»
по́рість
поросле́вий
по́росль
«тс.»
поро́стля
«рослинність»
по́рость
при́ріст
приро́сток
«приплід»
при́росток
«префікс»
(заст.)
приро́щувати
про́ріст
«проростання; пагони»
про́рість
«молоді пагони рослин; тонкий прошарок жиру в м’ясі або м’яса в салі»
про́рісь
«сходи»
про́рост
«проростання»
проро́сток
«молодий паросток»
про́рость
«сходи»
проро́щувати
ріст
рістня́
«ріст»
рісто́к
«росток»
ро́зріст
«розростання»
розро́ст
«тс.»
розроста́тися
росла́вий
«рослий»
ро́слий
росли́на
росли́нний
росли́нник
росли́нництво
росли́нницький
росли́нність
росля́вий
«рослий»
росля́к
«доморослий тютюн Мо; сніп пашні, що поріс після дощу Дз»
рост
«ріст; лихварство»
рости́на
«рослина»
рости́нний
«рослинний»
(заст.)
рости́нність
рости́ти
ростко́вий
ростови́й
ростови́тий
«який швидко росте»
росто́к
ро́стом
ро́стоньки
(зменш. від рости́)
росту́чий
рость
«рослинність»
ростю́чий
«тс.»
рощ
«тс.»
ро́ща
«ріст Корз; лісок Ч»
(з рос.)
роща́нник
«острів, вкритий рослинністю»
ро́щення
ро́щиця
«лісок»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ǝrǝδva- «тугий, прямий» | авестійська |
| rit «росту» | албанська |
| расці́ | білоруська |
| раста́ | болгарська |
| rosć | верхньолужицька |
| ὄρμἐνος «росток, стебло» | грецька |
| ὄρνῡμι «збуджую, рухаю» | грецька |
| ὀρϑός «прямий» | грецька |
| ṛṇōti «піднімається, рухається» | давньоіндійська |
| ardh- «процвітати» | давньоіндійська |
| ard «високий» | давньоірландська |
| ǫrðugr «крутий» | давньоісландська |
| рости | давньоруська |
| orior «встаю» | латинська |
| arduus «високий; крутий» | латинська |
| расте | македонська |
| rosć | нижньолужицька |
| rüst | полабська |
| rosnąć | польська |
| róść | польська |
| *orsti «рости» | праслов’янська |
| расти́ | російська |
| ра́сти | сербохорватська |
| rást' | словацька |
| rásti | словенська |
| расти | старослов’янська |
| рід | українська |
| роди́ти | українська |
| růsti | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України