РОС — ЕТИМОЛОГІЯ

роса́ «краплі води, що осідають на поверхні; [нафта Нед]»

псл. rosa «роса»;
споріднене з лит. rasа̀, лтс. rasa «тс.», дінд. rasā́ «рідина, потік», rásaḥ «сік, рідина», лат. rōs (rōris) «роса»;
іє. *ere-s-/rē˘s-/rō˘s- «текти»;
припущення про зв’язок з гр. δρόσος «роса» (Ernout–Meillet 1019) та δρωή «стрімкий рух, натиск» (Persson Beitr. 837) викликають заперечення;
р. болг. роса́, бр. раса́, др. роса, п. ч. слц. вл. нл. rosa, м. роса, схв. ро̀са, слн. rôsa, стсл. роса;
Фонетичні та словотвірні варіанти

безро́сяний
зро́шувальний
зро́шувати
зро́шувач
ороша́ти
рі́ска «росинка; крихта»
роси́на
роси́стий
роси́ти
роси́ця
ро́сний
ро́сяни́й
росяни́стий
ро́шенє «мочіння» (льону)
ро́шений «росяний»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
раса́ білоруська
роса́ болгарська
rosa верхньолужицька
δρόσος «роса» грецька
ἐρωή «стрімкий рух, натиск» грецька
rasā́ «рідина, потік» давньоіндійська
rásaḥ «сік, рідина» давньоіндійська
роса давньоруська
*ere-s-/rē˘s-/rō˘s- «текти» індоєвропейська
rōs «роса» (rōris) латинська
rasa «тс.» латиська
rasа̀ литовська
роса македонська
rosa нижньолужицька
rosa польська
rosa «роса» праслов’янська
роса́ російська
ро̀са сербохорватська
rosa словацька
rôsa словенська
роса старослов’янська
rosa чеська

розмари́н «Rosmarinus officinalis L.» (бот.)

запозичено через німецьке посередництво (н. Rîsmarin «розмарин») з латинської мови;
лат. rōsmarīnus, або rōs marīnus (бот.) «розмарин» (букв. «морська роса»), складається з іменника rōs «роса», спорідненого з псл. rosa, укр. роса́, і прикметника marīnus «морський», похідного від mare «море», що відповідає псл. more, укр. мо́ре;
латинська назва зумовлена, очевидно, свіжістю зеленого кольору рослини;
р. болг. м. розмари́н, бр. размары́н, п. rozmaryn, ч. rozmarýn, слц. rozmarín, схв. ру̏змарин, слн. rîžmarіn;
Фонетичні та словотвірні варіанти

розмарин «бруслина карликова, Evonymus nana M.B.» (дикий)] Mak
Етимологічні відповідники

Слово Мова
размары́н білоруська
розмари́н болгарська
rōsmarīnus латинська
rōs «роса» латинська
marīnus «морський» латинська
mare «море» латинська
розмари́н македонська
Rósmarin німецька
rozmaryn польська
rosa праслов’янська
more праслов’янська
розмари́н російська
ру̏ змарин сербохорватська
rozmarín словацька
róžmarіn словенська
роса́ українська
мо́ре українська
rozmarýn чеська

роси́чка «росянка, Drosera L.» (бот.)

назва зумовлена тим, що залозисті волосинки на листках цієї рослини виділяють клейкий сік, краплинки якого нагадують росу;
очевидно, калька наукової назви лат. Drosera «росичка», що походить від гр. δρόσος «роса»;
похідне утворення від роса́;
р. рося́нка «росичка», росни́ця «Alchimilla vulgaris», бр. рася́нка, расі́ца, п. rosiczka, ч. rosnatka, rosnička, слц. rosička, вл. boža rosa, болг. ро́сен, [росянка], м. росуља, схв. ро̀суља «тс.», слн. rosíka «Drosera L.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

рі́ска «росичка»
рісни́к
роси́ця
росичковаті
роси́чкові «Droseraсеае»
росичникова́ті
росічка
росник
рося́нка «тс.»
росянко́ві «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
рася́нка білоруська
расі́ца білоруська
ро́сен болгарська
росянка болгарська
boža rosa верхньолужицька
δρόσος «роса» грецька
Drosera «росичка» латинська
росуља македонська
rosiczka польська
рося́нка «росичка» російська
росни́ця «Alchimilla vulgaris» російська
ро̀суља «тс.» сербохорватська
rosička словацька
rosíka «Drosera L.» словенська
роса́ українська
rosnatka чеська
rosnička чеська

росто́паш «чистотіл, Chelidonium majus L.» (бот.)

можливо, пов’язане з [ростохвіст] (бот.) «цинанх, ластовень»;
пов’язання з р. пасет росу (Даль IV 104) залишається без семантичної мотивації;
неясне;
р. [росопа́с] «чистотіл; росичка, Drosera L.; фіалка триколірна, Viola tricolor L.; розрив-трава звичайна, Impatiens noli-tangere L.», п. rostopaść «мачок рогатий», слц. [rostopac] «чистотіл», болг. [растопас, росопас, русопас], схв. pо̏coпāс «тс.», слн. [rosopas] «китник, лисохвіст, Alopecurus L.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

розтропта
розтропша «тс.»
ростокащ
ростопаск
ростопаст
ростопаст «мачок рогатий, Glaucium corniculatum L.» (рогатий)] Mak
росто́пасть «тс.; маруна дівоча, Pyrethrum parthenium Schmith.»
ростопач
росто́паш (ка)
росто́хвасть
ростропаск
Етимологічні відповідники

Слово Мова
растопас болгарська
росопас болгарська
русопас болгарська
rostopaść «мачок рогатий» польська
росу російська
пасет російська
росопа́с «чистотіл; росичка, Drosera L.; фіалка триколірна, Viola tricolor L.; розрив-трава звичайна, Impatiens noli-tangere L.» російська
рȍcoпāс «тс.» сербохорватська
rostopac «чистотіл» словацька
rosopas «китник, лисохвіст, Alopecurus L.» словенська
ростохвіст «цинанх, ластовень» (бот.) українська

со́ха́ «стовп з розсохою; примітивне знаряддя для орання»

псл. soxa «дерево з розвилкою», [soxorъ] «тс.»;
споріднене з лит. šaká «гілка, сук, розсоха», šãkė «вила», лтс. saka «розсоха дерева», sakas «хомут, ярмо», sakne «корінь», дінд. śā́kā (śā́khā) «гілка, сук», перс. šāχ «тс., ріг», вірм. ћaχ «гілка», гот. hōha «плуг»;
іє. *k῀ā˘k- «сук, гілка; кілок»;
р. болг. соха́, бр. саха́, др. соха «соха, підпірка, кілок, дрюк», п. socha «соха», ч. слц. socha «статуя, скульптура», sochor «бовдур, телепень», вл. нл. socha «кілок з розсохою», sochor «кийок», м. соа «рогатина, жердина з розвилкою», схв. са̏ха «жердина з розсохою», слн. sôha «статуя; кілок», с.-цсл. соха «дрючок, палиця»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

підсо́ха «довга колода в основі дахового гребеня»
підсо́шок «підпірка в тині»
по́сох «палиця»
посохи́ «куток у хаті для рогачів і кочерг»
посо́шне «земельний податок від сохи» (іст.)
посо́шний «нараховуваний від сохи»
посо́щина «тс.»
присі́шки «стремена»
присі́шок «підпірка»
при́сох «стовп, що підпирає тин або дах у клуні»
присо́шина «тс.»
розсі́шки «малі вила»
розсо́ха
розсоха́тий «який має розсоху»
розсохач «олень»
розсо́хуватий
ро́сі́ «відгалуження оленячих рогів»
росішки́ «тс.»
росо́ха «розсоха»
росоха́тий
росоха́ч «дуб з широкими гілляками»
росо́хи «частина тіла, де розходяться ноги»
росохі́р «стовп з розсохами для сушіння горшків»
росохова́тий «тс.»
сі́шка «невелика соха; підставка з розсохи»
со́ха́р «колода з розсохою»
соха́тий «лось»
соха́тина «лосине м’ясо»
со́хур «вилка для ловлі риби; розвилистий стовп для сушіння посуду»
со́шка «сішка»
со́шни́к
Етимологічні відповідники

Слово Мова
саха́ білоруська
соха́ болгарська
socha «кілок з розсохою»«кийок» верхньолужицька
sochor «кілок з розсохою»«кийок» верхньолужицька
ћaχ «гілка» вірменська
hōha «плуг» готська
śā́kā «гілка, сук» (śā́khā) давньоіндійська
соха «соха, підпірка, кілок, дрюк» давньоруська
*k῀ā˘k- «сук, гілка; кілок» індоєвропейська
saka «розсоха дерева» латиська
šaká «гілка, сук, розсоха» литовська
соа «рогатина, жердина з розвилкою» македонська
socha «кілок з розсохою»«кийок» нижньолужицька
sochor «кілок з розсохою»«кийок» нижньолужицька
šāχ «тс., ріг» перська
socha «соха» польська
soxa «дерево з розвилкою» праслов’янська
соха́ російська
соха «дрючок, палиця» сербо-церковнослов’янська
ха «жердина з розсохою» сербохорватська
socha «статуя, скульптура»«бовдур, телепень» словацька
sochor «статуя, скульптура»«бовдур, телепень» словацька
sôha «статуя; кілок» словенська
socha «статуя, скульптура»«бовдур, телепень» чеська
sochor «статуя, скульптура»«бовдур, телепень» чеська
soxorъ «тс.» ?
šãkė «вила» ?
sakas «хомут, ярмо» ?
sakne «корінь» ?

порі́сливий «рясний» (у сполученні п. дощ)

свого теперішнього значення слово набуло, мабуть, через зближення з фонетично близьким [рісни́й] «рясний» (у т. ч. про дощ);
початковим значенням слова мало бути «дрібний» (про дощ), пор. схв. по̀росица (по̀росница) «дрібний дощ»;
похідне утворення від (по)роси́ти «мжичити, накрапати», пов’язаного з роса́;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
по̀росица «дрібний дощ» (по̀росница) сербохорватська
по̀росница сербохорватська
рісни́й «рясний» (у т. ч. про дощ) українська
роси́ти «мжичити, накрапати» українська
роса́ українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України