РОМБА — ЕТИМОЛОГІЯ
ромб
запозичення з французької мови;
фр. rhombe через посередництво латинської мови (лат. rhombus) запозичено з грецької;
гр. ῥόμβος «ромб; бубон, тамбурин; дзиґа» пов’язане з ῥέμβομαι «блукаю, брожу, тиняюсь», яке, можливо, зводиться до іє. *u̯er- «вертіти»;
р. бр. болг. м. ромб, п. romb, схв. ро̏мб, слн. rîmb;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ромбі́чний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ромб | білоруська |
| ромб | болгарська |
| ῥόμβος «ромб; бубон, тамбурин; дзиґа» | грецька |
| ῥέμβομαι «блукаю, брожу, тиняюсь» | грецька |
| *u̯er- «вертіти» | індоєвропейська |
| rhombus | латинська |
| ромб | македонська |
| romb | польська |
| ромб | російська |
| рȍмб | сербохорватська |
| rómb | словенська |
| rhombe (лат. rhombus) | французька |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України