РОКОТАТЬ — ЕТИМОЛОГІЯ

загальноприйнятої етимології не має;

очевидно, утворене на основі наслідування крику сиворакші, що передається як різке тріскуче рак-рак (Птицы СССР 373–374);

пов’язується також з р. рокота́ть (Фасмер ІІІ 439) або з р. кря́кать (Преобр. ІІ 179);

р. ра́кша;

похідні утворення від звуконаслідувальної основи псл. *rok-/rek-, до якої зводяться також рика́ти, регота́ти, лит. rė˜kti «кричати, ревти», лтс. rèkt «тс.», лат. raccāre «кричати» (про тигра);

можливо, пов’язане також з ректи́ «говорити»;

р. ро́кот, рокота́ть, бр. ро́кат «рокіт», раката́ць, др. рокотати «звучати, бриніти, гриміти», вл. rokot «плутанина, сум’яття», rokotać «галасувати», схв. ро̏кōт «хрюкання, нарікання, крик, шум, гуркіт»;