РОКИТА — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
роки́та «верба, Salix fragilis L.; [верба козяча, Salix caprea L. Нед; верба пурпурова, Salix purpurea L. Нед; золотий дощ звичайний, Cytisus laburnum L. Mak; таволга зарубчаста, Spiraea crenata L. Mak; мокра, заболочена низина Ч; болото, що заросло чагарником Ч]» (бот.)
псл. *orkyta «верба»;
загальноприйнятої етимології не має;
здебільшого вважається спорідненим з лтс. ẽrcis «яловець», eršķis «терен», ẹ̃rkuls «веретено», гр. ἄρϰα̃υϑος «яловець», ἄρϰυς «мережа» і зводиться до іє. *arqū-ta;
менш переконлива з фонетичних причин спроба (Machek ESJČ 516; Jm. rostl. 133) пов’язати з лат. salix «верба», ірл. sail, двн. salaha «тс.»;
припущення про зв’язок з лат. arcus «лук, дуга, веселка», гот. arƕazna «стріла», дісл. ǫr «стріла», англ. arrow «тс.», дінд. arkáḥ «лук» (Брандт РФВ 18, 8; Holub–Kop. 314; Meillet Études 295; Mikkola Ursl. Gr. III 32; Balt. u. Slav. 37) викликає сумнів;
зіставлення з дінд. arṇaḥ «потік, ріка», прус. wurs «ставок» (Brückner KZ 45, 104) або з ч. rákos (rokos) «очерет» (Mikkola Balt. u. Slav. 37) позбавлені підстав;
р. раки́та «верба, рокита», бр. ракі́та, п. rokita, ч. rokyta, слц. rakyta, rokyta, вл. rokot, нл. rokit(a) «тс.», полаб. rüt’ai̯tnă, болг. раки́та «верба пурпурова», м. ракита «тс.», схв. ра̀кита «верба, рокита; бруслина європейська, Evonymus europaea L.», слн. rak̔ta «верба, рокита»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
раки́та
«верба пурпурова Нед, Mak; верба біла, Salix alba L. Mak; верба розмаринолиста, Salix rozmarinifolia L. Mak; верба прутовидна, Salix viminalis L. Mak; карагана кущова, Caragana frutex (L.) C. Koch. Mak»
раки́тник
«верба розмаринолиста Нед; зіновать Mak»
ракіта
«верба ламка Mak; ветлина, Salix vitellina L. Mak»
ракітник
«верба розмаринолиста»
роки́тина
«верба козяча Нед; верба пурпурова Нед; мірикарія німецька, Myricaria gеrmanica (L.) Desv. Mak»
роки́тник
«зіновать, Cytisus L.; [верба розмаринолиста; верба чорніюча, Cytisus nigricans L. (Sm.) Enand. Mak; жарновець віниковий, Sarothamnus scoparius Wimm. Mak; вербові зарості Ч]»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| arrow «тс.» | англійська |
| ракі́та | білоруська |
| раки́та «верба пурпурова» | болгарська |
| rokot | верхньолужицька |
| arƕazna «стріла» | готська |
| ἄρϰευϑος «яловець» | грецька |
| ἄρϰυς «мережа» | грецька |
| salaha «тс.» | давньоверхньонімецька |
| arkáḥ «лук» | давньоіндійська |
| arṇaḥ «потік, ріка» | давньоіндійська |
| ǫr «стріла» | давньоісландська |
| *arqū-ta | індоєвропейська |
| sail | ірландська |
| salix «верба» | латинська |
| arcus «лук, дуга, веселка» | латинська |
| ẽrcis «яловець» | латиська |
| eršķis «терен» | латиська |
| ẹ̃rkuls «веретено» | латиська |
| ракита «тс.» | македонська |
| rokit(a) «тс.» | нижньолужицька |
| rüt'ai̯tnă | полабська |
| rokita | польська |
| *orkyta «верба» | праслов’янська |
| wurs «ставок» | прусська |
| раки́та «верба, рокита» | російська |
| ра̀кита «верба, рокита; бруслина європейська, Evonymus europaea L.» | сербохорватська |
| rakyta | словацька |
| rokyta | словацька |
| rakíta «верба, рокита» | словенська |
| rákos «очерет» (rokos)(Mikkola Balt. u. Slav. 37) | чеська |
| rokos | чеська |
| rokyta | чеська |
рике́та «різновид верби, яка переважно йде на паливо»
запозичення з молдавської мови;
молд. (рум.) răchítă «рокита, верба» походить від болг. раки́та або схв. ра̀кита «тс.», яким відповідає укр. роки́та;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| раки́та | болгарська |
| răchítă «рокита, верба» (рум.) | молдавська |
| ра̀кита «тс.» | сербохорватська |
| роки́та | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України