РОЗШОЛОПАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
розшоло́пати «второпати, розгадати»
пов’язане чергуванням голосних з формою розчо́впати «тс.», похідною від [човпти́] (псл. *čьl̥pti) «розуміти» (див.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
розчоло́пати
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| розчо́впати «тс.» | праслов’янська |
| човпти́ «розуміти» (псл. *čьl̥pti) | праслов’янська |
| *č<SUP>ь</SUP>l̥pti | праслов’янська |
доше́льпатися «добитися толку»
неясне;
очевидно, пов’язане з шоло́пати «ритися, перебирати», розшоло́пати «зміркувати, зрозуміти, втямити» (див.);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| шоло́пати «ритися, перебирати» | ? |
| розшоло́пати «зміркувати, зрозуміти, втямити» | ? |
розшулі́чити «второпати, розкумекати»
очевидно, результат контамінації форм розшоло́пати «тс.» і лічи́ти «рахувати»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| розшоло́пати «тс.» | українська |
| лічи́ти «рахувати» | українська |
розшушу́кати «второпати, розкумекати»
очевидно, афективне утворення, що виникло у зв’язку з формами типу розшоло́пати, [розшулі́чити] «тс.» (див.);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| розшоло́пати | українська |
| розшулі́чити «тс.» | українська |
шеле́пати «шарудіти; ляпати, чалапати»
утворення звуконаслідувального характеру;
р. ше́леп «батіг» пов’язувалося (Корш ИОРЯС 8/4, 42) з чаг. шаҕалак «удар», перс. шӓла̄ҕ «нагай, батіг»;
р. шелепну́ть «ударити батогом», бр. шэлепа́ць «бити батогом»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пришеле́пкуватий
пришеле́пуватий
пришоло́пкуватий
пришоло́пуватий
«придуркуватий»
розшоло́пати
«(насилу) зрозуміти, збагнути»
ушеле́патися
«ускочити»
ушеле́пкатися
«ускочити в халепу»
шеле́п
«шум, шерех»
ше́леп
«шелесть; геп, хряп»
(виг.)
шеле́па
«недотепа»
шелепі́ти
шеле́пнути
«упасти із шумом; із силою вдарити»
шеле́пнутися
«із шумом упасти; ударитися об щось»
шелепоті́ти
«шелестіти, шарудіти»
шелепоті́ти
«сильно шелестіти, шарудіти»
шеле́пуватий
«дурнуватий, придуркуватий»
шельпоті́ти
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| шэлепа́ць «бити батогом» | білоруська |
| шӓла̄ҕ «нагай, батіг» | перська |
| ше́леп «батіг» | російська |
| шелепну́ть «ударити батогом» | російська |
| шаҕалак «удар» | чагатайська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України