РОЗЧИНЕНО — ЕТИМОЛОГІЯ

відчини́ти «відкрити; відімкнути»

префіксальні утворення від дієслова чини́ти «робити, творити», що виникли, очевидно, в результаті заміни семантично тотожних давніших форм др. отворити, затворити, у яких основа -творити букв. «робити, чинити» утворилася шляхом перерозподілу префікса оту дієслові от-ворити і приєднання кінцевого т з цього префікса до деетимологізованої основи -ворити «відчиняти, зачиняти», спорідненої з воръ «мішок; жердина для відгороджування, замикання», вере́я та ін;
розглядається також (Непокупный 86–88; Лучыц–Федарэц БЎІ 41; Fraenkel Slavia 13/1, 11) як паралель до лит. atidarýti «відчинити», букв. «від-робити», лтс. atdarît, нвн. aufmachen» «тс.», лит. uždarýti «зачинити», лтс. àizdarît, нвн. zumachen «тс.»;
р. [отчини́ть, зачини́ть, расчини́ть], бр. адчыні́ць, зачыні́ць, прачыні́ць, прычыні́ць, расчыні́ць, п. [zaczynić] «загородити», слц. [priečin] «перегородка», вл. začinic «зачинити», нл. pśizacyniś «зачинити», huwotcyniś «відчинити»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

відчиня́ти
зачини́ти «закрити; замкнути»
одчини́ти
причини́ти
прочини́ти
розчини́ти «розкрити» (двері, вікно)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
адчыні́ць білоруська
začinic «зачинити» верхньолужицька
отворити давньоруська
atdarît латиська
àizdarît латиська
atidarýti «відчинити» литовська
uždarýti «зачинити» литовська
pśizacyniś «зачинити»«відчинити» нижньолужицька
huwotcyniś «зачинити»«відчинити» нижньолужицька
aufmachen» «тс.» нововерхньонімецька
zumachen «тс.» нововерхньонімецька
zaczynić «загородити» польська
отчини́ть російська
priečin «перегородка» словацька
зачини́ть українська
расчини́ть українська
зачыні́ць українська
прачыні́ць українська
прычыні́ць українська
расчыні́ць українська
чини́ти «робити, творити» ?
затворити ?
творити ?
от-ворити і приєднання кінцевого т з цього префікса до деетимологізованої основи -ворити «відчиняти, зачиняти» ?
воръ «мішок; жердина для відгороджування, замикання» ?
вере́я ?

ро́зчи́н «рідка суміш»

похідні утворення від чини́ти «робити, готувати»;
пор. аналогічний семантичний розвиток у р. раство́р «розчин», раствори́ть «зробити розчин», [твори́ть, притвори́ть] «тс.»;
пор. також ч. zadělati «розчинити (на хліб)»;
бр. ро́шчына «розчина; розчин», [рашчы́на] «розчина», рашчыні́ць «зробити розчину», [учыні́ць] «приготувати розчину», п. rozczyn «розчина; розчин», rozczynіć «розчинити в рідині»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

при́чи́н «розчина»
причи́на «тс.»
причиня́ти «розчиняти (тісто)»
ро́зчи́на
розчини́ти «розвести в рідині»
розчи́нний
розчи́нник
розчи́нювальний
розчиня́льник
ро́щина
учини́ти «зробити розчину»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ро́шчына «розчина; розчин» білоруська
рашчы́на «розчина» білоруська
рашчыні́ць «зробити розчину» білоруська
учыні́ць «приготувати розчину» білоруська
rozczyn «розчина; розчин»«розчинити в рідині» польська
rozczynіć «розчина; розчин»«розчинити в рідині» польська
раство́р «розчин» російська
раствори́ть «зробити розчин» російська
твори́ть «тс.» російська
притвори́ть «тс.» російська
чини́ти «робити, готувати» українська
zadělati «розчинити (на хліб)» чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України