РОЗСУВНИХ — ЕТИМОЛОГІЯ
со́ва́ти
псл. sovati, sunǫti;
споріднене з лит. šáuti «совати; стріляти», лтс. šaũt «стріляти; швидко совати, штовхати», а також з більш віддаленими хет. šuō˘āi- «штовхати, тіснити, рухати», дінд. suváti «зрушує», гот. skewjan «іти», дісл. skjóta «стріляти, совати, штовхати», алб. heth «кидаю, вію зерно»;
р. сова́ть, су́нуть, бр. со́ваць, су́нуць, др. совати «кидати», сунути «кинути», п. suwać, sunąć, ч. sunouti, слц. sunút’, вл. suwać, sunyć, нл. suwaś, sunuś, болг. [со́вам], м. совалка (текст.) «човник», схв. са̏вало «тс.», [súnuti] «штовхнути», слн. súvаti, súniti, стсл. совати, соунѫти “«витягти»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
висува́нець
ви́сувка
«засувка»
висувни́й
всувни́й
за́со́в
за́сова
«круча»
за́совень
«засув»
за́совка
«засувка»
за́совня
«затулка коло печі»
за́сув
«засов»
за́су́ва
«місце, де засунуло берег; провал»
за́сувка
«засов; [защіпка; дощечка у ложа гуцульської рушниці]»
засу́вни́й
засу́лка
«засувка»
зсув
зсувни́й
о́сув
«падіння; круча; оповзень»
передсу́вний
«привішуваний, доданий»
(заст.)
пере́сув
«вузький прохід Нед; пересóнення Куз»
пересува́ння
пере́су́вка
пересувни́й
по́совом
«поповзом»
по́сув
«рух, поштовх; маневр»
посува́ч
«той, хто рухає, штовхає»
по́сувни́й
«пересувний»
по́сувом
«повільно»
прислу́нутися
«присунутися»
ро́зсува́льний
«розсувний»
розсувни́й
сова́лка
«звій піткання на паличці для ткання без човника»
со́вало
«те, що рухається; спускання зрубаних дерев з гори по жолобах»
со́вик
«невелика лопатка»
сово́к
«тс.»
сув
«лавина»
сува́вка
«ковзанка»
сува́йка
«тс.»
су́ва́ти
«совати, сунути»
сувма́
«раптом»
суне́ць
«короткий стовбур»
су́нець
«плита для засува; кілок для замикання дверей»
су́ну́ти
су́ти
«тс.; переводити, марнувати»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| heth «кидаю, вію зерно» | албанська |
| со́ваць | білоруська |
| со́вам | болгарська |
| suwać | верхньолужицька |
| sunyć | верхньолужицька |
| skewjan «іти» | готська |
| suváti «зрушує» | давньоіндійська |
| skjóta «стріляти, совати, штовхати» | давньоісландська |
| совати «кидати» | давньоруська |
| šaũt «стріляти; швидко совати, штовхати» | латиська |
| šáuti «совати; стріляти» | литовська |
| совалка «човник» (текст.) | македонська |
| suwaś | нижньолужицька |
| sunuś | нижньолужицька |
| suwać | польська |
| sunąć | польська |
| sovati | праслов’янська |
| сова́ть | російська |
| вало «тс.» | сербохорватська |
| sunút' | словацька |
| súvаti | словенська |
| súniti | словенська |
| совати | старослов’янська |
| су́нуть | українська |
| су́нуць | українська |
| сунути «кинути» | українська |
| súnuti «штовхнути» | українська |
| соунѫти «витягти» | українська |
| šuō˘āi- «штовхати, тіснити, рухати» | хетська |
| sunouti | чеська |
| sunǫti | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України