РОЗПУСКИ — ЕТИМОЛОГІЯ
пуска́ти
не зовсім ясне;
можливо, зворотне утворення від *pusčati (‹*pustjati), ітеративної форми від pustiti;
допускається також (Mühl.–Endz. ІІІ 129) давній паралелізм sk : st (пор. лтс. pauska «голий горб на лузі», прус. pausto «дикий»);
р. пуска́ть, бр. пуска́ць, др. пускати, п. puskać, болг. пу́скам;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́пуск
випускни́к
ві́дпуск
відпускни́к
вна́пуск
«з напуском»
впу́скне
«плата за вхід»
до́пуск
допуска́ти
«давати доступ, дозволяти; вважати за можливе»
за́пуск
за́пуск
«ополонка, в яку опускають невід під час рибальства зимою»
запу́сканка
«яйце, з якого через дірочку випущено вміст, а потім шкаралупа наповнена смолою або воском; вживається у грі навбитки»
за́пуски
«заговини, пущання»
запускна́
«тс.»
нави́пуск
на́пуск
«напускання; щось напущене; [кара]»
напу́скни́й
недови́пуск
о́дпуск
опуска́ти
пере́пуск
перепускни́к
пі́дпуск
по́пуск
при́пуск
припуска́льник
«деталь ткацького верстата»
припуска́ч
«дерев’яний гачок, за допомогою якого тримається навій у ткацькому верстаті»
про́пуск
пропуска́льний
пропускни́й
пропускни́к
пуск
пуска́ч
пускови́й
пуща́ло
«прилад для кровопускання, ланцет»
ро́зпуск
розпуска́льний
спуск
спу́скалка
спускни́й
спуско́вастий
спуско́ватий
спускови́й
уна́пуск
«з напуском»
уна́пуски
«навипуск»
упускне́
«(у весільному обряді) плата грішми або пригощанням за пропуск боярів до хати»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пуска́ць | білоруська |
| пу́скам | болгарська |
| пускати | давньоруська |
| pauska | латиська |
| puskać | польська |
| *pusčati (‹*pustjati) | праслов’янська |
| pustiti | праслов’янська |
| pustiti | праслов’янська |
| pausto | прусська |
| пуска́ть | російська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України