РОЗПОЛОНИТИСЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
заполони́ти «заповнити»
неясне;
можливо, один з рідкісних в українській мові проявів т. зв. другого повноголосся на місці др. запълнити «заповнити» і т. д;
Фонетичні та словотвірні варіанти
розполони́тися
«розлитися; поширитися»
сполони́ти
«заповнити; полити»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
запълнити «заповнити» | давньоруська |
полові́ддя «повінь»
складне утворення з основ слів *полий (псл. polъ) «розлитий, широкий, відкритий» (пор. р. полые воды), можливо, спорідненого з хет. palḫi- «широкий», і вода;
повністю може бути зіставлене з лат. palūs (‹ *pal-ūd-s) «болото, стояча вода»;
сюди ж слід віднести укр. заполони́ти «заповнити», розполони́тися «розлитися», [сполони́ти] «заповнити; полити», цсл. располѣти сѧ «розлитися»;
р. полово́дье, [во́допо́ль] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
поли́вода
«тс.»
по́ловідь
полово́дє
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
palūs «болото, стояча вода» (‹ *pal-ūd-s) | латинська |
polъ | праслов’янська |
полово́дье | російська |
во́допо́ль «тс.» | російська |
*полий «розлитий, широкий, відкритий» (псл. polъ)(пор. р. полые воды) | українська |
вода | українська |
заполони́ти «заповнити» | українська |
розполони́тися «розлитися» | українська |
сполони́ти «заповнити; полити» | українська |
palḫi- «широкий» | хетська |
располѣти сѧ «розлитися» | церковнослов’янська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України