РОЗПИЛЮВАЧІ — ЕТИМОЛОГІЯ
пил «порох, курява»
псл. руlъ, утворене, очевидно, від іє. *р(h)ū- «дути», до якого зводяться також гр. φυσάω «дму, пихкаю, сопу», лит. рū˜sti «дути, віяти», лтс. рūst «тс.», псл. pyxati «дути, пихкати, сопіти», укр. пи́хкати;
менш певним є пов’язання з лат. pulvis «пил, дрібний пісок» (Machek ESJČ 502; Holub–Lyer 406);
р. пыль, бр. пыл, п. руł, ч. руl (бот.) «пилок», слц. рel’, pyl’ «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
запили́ти
(бот.)
запи́льний
(бот.)
запи́льник
(бот.)
запи́лювач
обпили́ти
обпи́льний
обпи́льник
обпи́лювальний
обпи́лювач
опи́лки
«обметиця»
пили́на
пилинкува́тий
«пилуватий»
пили́ти
пи́лка
«порошинка»
пило́вник
«грифель»
пило́к
(бот.)
пило́чня́
«пильовик»
пилува́тий
пи́льний
«курний»
пильови́к
пилю́га́
пилюжи́на
«порошина»
пилю́ка
пилю́ра
«пилюка»
пиля́к
(бот.)
пиля́ка
пиля́стий
припи́л
розпи́лювач
розпиля́ч
«розпилювач»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пыл | білоруська |
| φυσάω «дму, пихкаю, сопу» | грецька |
| *р(h)ū- «дути» | індоєвропейська |
| pulvis «пил, дрібний пісок» | латинська |
| рūst «тс.» | латиська |
| рū˜sti «дути, віяти» | литовська |
| руł | польська |
| руlъ | праслов’янська |
| pyxati «дути, пихкати, сопіти» | праслов’янська |
| пыль | російська |
| рel' «тс.» | словацька |
| pyl' «тс.» | словацька |
| пи́хкати | українська |
| руl «пилок» (бот.) | чеська |
пи́ла́ «пилка; [лісопилка О]»
псл. pila, запозичене з германських мов;
герм. *fīla (двн. днн. fīla «терпуг», нвн. Feile, дангл. fēol, fīl, англ. file «тс.») споріднене з лат. pingo, -ere «малювати; вишивати; прикрашати», гр. πικρός «гострий», дінд. piṁśáti «вирізує, вирубує», псл. рьsati, pisati, укр. писа́ти;
думка про спорідненість з лит. peĩlis «ніж», лтс. peĩlis, прус. peile «тс.» (Trautmann 210; Fraenkel 563; Mühl.–Endz. III 192) викликає сумнів;
неприйнятне припущення (Fick KZ 22, 379) про зв’язок із лит. piáuti «різати», piū́klas «пилка»;
р. пила́ «пилка», бр. піла́, др. пила, п. вл. нл. ріłа, ч. pila, слц. рíla «тс.», болг. пила́ «терпуг», м. пила «пилка», схв. пи́ла «пилка; терпуг», слн. рíla «терпуг», стсл. пила «пилка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́пилка
надпи́л
напи́лок
напи́льник
обпило́вник
обпи́лювач
опи́лок
«обаполок»
перепи́лка
пилави́ни
«тріски при пилянні дров»
пили́ння
«тирса»
пи́лка
пилкува́тий
«пилоподібний, з дрібними зубцями по краях»
пилни́к
«терпуг»
пилови́ни
пилови́ння
«тс.»
пилча́стий
пи́льни́к
пи́льня́
«приміщення, де пиляють деревину»
пильча́стий
«тс.»
пиля́р
пиля́ти
підпи́лка
пі́дпи́лок
пропи́л
пропи́лка
ро́зпил
розпи́лювальний
розпи́лювач
спи́лок
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| file | англійська |
| file | англійська |
| піла́ | білоруська |
| пила́ «терпуг» | болгарська |
| ріłа | верхньолужицька |
| *fīla (двн. днн. fīla «терпуг», нвн. Feile, дангл. fēol, fīl, англ. file «тс.») | германські |
| πικρός «гострий» | грецька |
| fīl | давньоанглійська |
| fēol | давньоанглійська |
| fīl | давньоанглійська |
| fēol | давньоанглійська |
| fīl | давньоанглійська |
| fēol | давньоанглійська |
| fīla | давньоверхньонімецька |
| fīla | давньоверхньонімецька |
| fīla | давньоверхньонімецька |
| fīla | давньоверхньонімецька |
| fīla | давньоверхньонімецька |
| piṁśáti «вирізує, вирубує» | давньоіндійська |
| fīla | давньонижньонімецька |
| fīla | давньонижньонімецька |
| fīla | давньонижньонімецька |
| fīla | давньонижньонімецька |
| fīla | давньонижньонімецька |
| пила | давньоруська |
| pingo | латинська |
| peĩlis | латиська |
| peĩlis «ніж» | литовська |
| piáuti «різати» | литовська |
| piū́klas «пилка» | литовська |
| пила «пилка» | македонська |
| ріłа | нижньолужицька |
| Feile | нововерхньонімецька |
| Feile | нововерхньонімецька |
| Feile | нововерхньонімецька |
| Feile | нововерхньонімецька |
| ріłа | польська |
| pila | праслов’янська |
| рьsati | праслов’янська |
| pisati | праслов’янська |
| peile «тс.» | прусська |
| пила́ «пилка» | російська |
| пи́ла «пилка; терпуг» | сербохорватська |
| рíla «тс.» | словацька |
| рíla «терпуг» | словенська |
| пила «пилка» | старослов’янська |
| писа́ти | українська |
| pila | чеська |
| -ere «малювати; вишивати; прикрашати» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України