РОЗПАЧЛИВИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
ро́зпач
псл. *orz-pačь, утворене з префікса *orz- і компонента pačь, що виник внаслідок перерозподілу основи opakъ «назад; знову, навпаки»;
бр. ро́спач, п. rozpacz, ч. слц. rozpačitý «розгублений, збентежений»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
розпа́чливий
розпачува́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ро́спач | білоруська |
| rozpacz | польська |
| *orz-pačь | праслов’янська |
| *orz- | праслов’янська |
| opakъ «назад; знову, навпаки» | праслов’янська |
| rozpačitý «розгублений, збентежений» | словацька |
| rozpačitý «розгублений, збентежений» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України