РОЗОРЯВСЯ — ЕТИМОЛОГІЯ

розори́ти

псл. *orzoriti «розорити», утворене за допомогою префікса *orz- від *oriti «розоряти» (пор. др. оборити «розруйнувати, розорити, знищити», оритель «руйнівник», п. ст. oborzyć «зруйнувати, знищити», ч. obořiti se «обрушитися, накинутися», ст. obořiti «розруйнувати», болг. [разобо́ря, разобо́р(у)вам] «розоряю, розладную», схв. [о̀рити] «скидати»);
споріднене з лит. ardýti «розбирати, порушувати, руйнувати», érdėti «розпорюватися», ìrti «розпадатися, розкладатися; розпорюватися, розладнуватися», лтс. ā̀rdît «розбирати, руйнувати», ḕrst «розбирати, чесати (льон), розділяти, сіктись», дінд. árdati «розпиляється, розчиняється», хет. ḫarra- «ламати, руйнувати, роздрібнювати»;
можливо, далі пов’язане з рідки́й, лат. rārus «рідкий», дінд. ṛtē «за винятком, без, крім»;
іє. *er-/erǝ- «розривати, розділяти»;
помилково пов’язувалось (Потебня РФВ 6, 146) з лат. orior «встаю, починаюся, виникаю», гр. ὄρνῡμι «надаю руху, збуджую; приганяю, зганяю; кидаюся, рухаюся», дінд. ṛṇṓti «підіймається»;
р. разори́ть, бр. разары́ць, др. разорити «зруйнувати; порушити; відкинути; уразити», болг. разоря́вам, м. разори, разурне, схв. разо̀рити, стсл. разорити;
Фонетичні та словотвірні варіанти

розо́р «розорення»
розо́ра «тс.»
розори́тель
розо́рливий
розо́рний
розо́рювати
розоря́ти
розоря́тися «лаятися, бешкетувати»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
разары́ць білоруська
разобо́ря болгарська
разобо́рувам болгарська
разобо́ря болгарська
разобо́рувам болгарська
разоря́вам болгарська
ὄρνῡμι «надаю руху, збуджую; приганяю, зганяю; кидаюся, рухаюся» грецька
árdati «розпиляється, розчиняється» давньоіндійська
ṛtē «за винятком, без, крім» давньоіндійська
ṛṇṓti «підіймається» давньоіндійська
оритель «розоряю, розладную» давньоруська
оборити давньоруська
разорити «зруйнувати; порушити; відкинути; уразити» давньоруська
*er-/erǝ- «розривати, розділяти» індоєвропейська
rārus «рідкий» латинська
orior «встаю, починаюся, виникаю» латинська
ā̀rdît «розбирати, руйнувати» латиська
ardýti «розбирати, порушувати, руйнувати» литовська
érdėti «розпорюватися» литовська
ìrti «розпадатися, розкладатися; розпорюватися, розладнуватися» литовська
разори македонська
разурне малайська
oborzyć польська
*orzoriti «розорити» праслов’янська
*oriti «розоряти» (пор. др. оборити «розруйнувати, розорити, знищити», оритель «руйнівник», п. ст. oborzyć «зруйнувати, знищити», ч. obořiti se «обрушитися, накинутися», ст. obořiti «розруйнувати», болг. [разобо́ря, разобо́р(у) праслов’янська
разори́ть російська
о̀рити «скидати» сербохорватська
разо̀рити сербохорватська
разорити старослов’янська
рідки́й українська
ḫarra- «ламати, руйнувати, роздрібнювати» хетська
obořiti se чеська
obořiti чеська
obořiti se чеська
obořiti чеська
obořiti se чеська
obořiti чеська
ḕrst «розбирати, чесати (льон), розділяти, сіктись» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України