РОЗМАЇТЕ — ЕТИМОЛОГІЯ
розмаї́тий «різноманітний»
загальноприйнятої етимології не має;
виводилось (Brückner 465) від основи maj-ati «махати» (пор. укр. розма́й «щось таке, що розвівається»);
непереконливо зіставляється (Machek ESJČ 520) з ч. zamanouti si «задумати, заманутися»;
п. rozmaity, ч. rozmanitý, [rozmaity], слц. [rozmajitý], rozmanitý;
Фонетичні та словотвірні варіанти
розмаїте́ний
розмаї́тити
розмаї́ті
«у різний спосіб»
розмаї́тний
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| rozmaity | польська |
| maj-ati «махати» (пор. укр. розма́й «щось таке, що розвівається») | праслов’янська |
| rozmajitý | словацька |
| rozmanitý | словацька |
| розма́й | українська |
| zamanouti si «задумати, заманутися» | чеська |
| rozmanitý | чеська |
| rozmaity | чеська |
різномані́тний
очевидно, результат контамінації основ рі́зний і розмаї́тий (див.);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| рі́зний | українська |
| розмаї́тий | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України