РОЗЗЯПИТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
роздзя́пити «роззявити»
похідне утворення від незасвідченого *зяпати, спорідненого з р. [зяпа́ть] «горланити», болг. зя́пам «роззявляю» і пов’язаного чергуванням голосних із зіпа́ти «кричати; спускати дух»;
р. [раззепа́й] «крикун, горлань», болг. раззя́пам «роззявляю»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
розджя́пити
роздя́пити
«відчинити (двері чи вікна)»
роззя́пина
«розщілина, отвір, паща»
роззя́пити
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| зя́пам «роззявляю» | болгарська |
| раззя́пам «роззявляю» | болгарська |
| зяпа́ть «горланити» | російська |
| раззепа́й «крикун, горлань» | російська |
| *зяпати | українська |
| зіпа́ти «кричати; спускати дух» | українська |
розтя́па «роззява, розтелепа»
запозичення з російської мови, як і бр. расця́па;
р. растя́па є, очевидно, результатом видозміни незасвідченого *раззяпа (пор. [раззепа́й] «крикун, горлань»), похідного від *раззяпить «роззявити», якому відповідає укр. роззя́пити «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
розтяпа́ка
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| расця́па | білоруська |
| растя́па | російська |
| *раззяпа (пор. [раззепа́й] «крикун, горлань») | російська |
| *раззяпить «роззявити» | російська |
| раззепа́й | російська |
| роззя́пити «тс.» | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України