РОЗДОРІЖЖЯ — ЕТИМОЛОГІЯ

доро́га

псл. *dorga «заглиблення, борозна, рівчак», вважається спорідненим з *dьrgati «дергати, тягти, рвати», звідки й укр. де́рга́ти;
у такому разі первісне значення було «розчищене в лісі місце»;
менш переконливо зіставлялося (Skok І 429; Trautmann 45; Persson Beitr. 492; Pokorny 257) із шв. [dråg] «довга вузька западина в ґрунті, низина, долина», норв. [drog] «тс.; стежка, слід тварини», гот. dragan «тягти», дісл. draga, дангл. dragan, англ. to draw «тс.» (‹іє. *dherāgh- «тягти»);
р. др. доро́га, бр. даро́га, п. droga, [dróga], ч. dráha «вигін; дорога», [draha] «слід ноги», слц. dráha «дорога», вл. dróha, droha, нл. droga «тс.», болг. дра́га «спуск, спадина, пологість», схв. дрȁга «вузька затока; долина, ущелина; (ст.) дорога», слн. drága «рівчак, канава; западина; дорога», стсл. дрaгa «долина, западина»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

бездорі́жжя
бездорі́жній
бездоро́жжя
бездоро́жній
дорі́жка
дорі́жний
доро́гою (присл.)
дорожині́й «зручніше (добиратися), більше по дорозі»
доро́жка «різновид вишивки»
доро́жне «мито на провезення тютюну»
доро́жник «спеціаліст з будівництва і експлуатації доріг; [(бот.) подорожник, Plantago lanceolata L.]»
доро́жній
здоро́жений «стомлений дорогою»
здоро́жити «стомити в дорозі»
надоро́жний
по-доро́жньому
подорі́ж
подорі́жець
подорі́жжя
подорі́жник «(бот.) подорожник великий, Plantago major L. ВеНЗн, Mak; (орн.) жайворонок чубатий, посмітюха, Galerida cristata L. ВеБ»
по́дорож
подорожа́нин «мандрівник»
подоро́же
подоро́жний
подоро́жник «тс.; (бот.) Plantago; (орн.) (у виразі снігови́й п.) пуночка, Plectrophenax nivalis L.; [дорожній щоденник]»
подоро́жникові (бот.)
подоро́жничий
подоро́жній
подоро́жня «дорожній документ» (субст.)
подорожувати
подоро́жчизна «платня за проїзд по дорозі» (заст.)
придоро́жній
роздоріжжя
ро́здорож
уздорі́жжя
Етимологічні відповідники

Слово Мова
to draw «тс.» (‹іє. *dherāgh- «тягти») англійська
даро́га білоруська
дра́га «спуск, спадина, пологість» болгарська
dróha верхньолужицька
droha верхньолужицька
dragan «тягти» готська
dragan давньоанглійська
draga давньоісландська
доро́га давньоруська
droga «тс.» нижньолужицька
drog «тс.; стежка, слід тварини» норвезька
droga польська
*dorga «заглиблення, борозна, рівчак» праслов’янська
доро́га російська
дрȁга «вузька затока; долина, ущелина; (ст.) дорога» сербохорватська
dráha «дорога» словацька
drága «рівчак, канава; западина; дорога» словенська
дрaгa «долина, западина» старослов’янська
де́рга́ти українська
dróga українська
draha «слід ноги» українська
dráha «вигін; дорога» чеська
dråg «довга вузька западина в ґрунті, низина, долина» шведська
*d «дергати, тягти, рвати» ?
було «розчищене в лісі місце» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України