РОЗВОРА — ЕТИМОЛОГІЯ
розво́ра «жердина для подовження воза»
похідне утворення від вір «жердина, огорожа, частокіл»;
р. [разво́ры] «п’яла, розпірки, стріли», п. rozwora «розвора, розпірка», ч. rozvora «довга жердина, що з’єднує передню і задню частини воза; металева засувка для замикання стулок (половинок) вікна, дверей», слц. rázvora «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
зво́ра
лузво́ра
провори́на
ро́звирка
«тс.»
розві́рка
«задні спиці»
розво́рина
«тс.»
розво́рити
«подовжити віз розворою»
сво́ра
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
rozwora «розвора, розпірка» | польська |
разво́ры «п’яла, розпірки, стріли» | російська |
rázvora «тс.» | словацька |
вір «жердина, огорожа, частокіл» | українська |
rozvora «довга жердина, що з’єднує передню і задню частини воза; металева засувка для замикання стулок (половинок) вікна, дверей» | чеська |
ро́звір «ущелина, міжгір’я, перевал»
похідні утворення від зниклого дієслова псл. *orzverti «розкрити, роззявити», в основі якого лежить корінь псл. *ver-/vоr-, той самий, що і в словах вере́я, о́твір;
п. rozwîr «яр, (анат.) хід, отвір, щілина»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
розварня
«ледача жінка»
розве́ра
«непутня людина, легковажна жінка»
розвірня́ка
«роззява»
розво́ра
«тс.; зівака; ледача жінка, яка лише роздивляється на всі боки»
роздво́ра
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
rozwór «яр, (анат.) хід, отвір, щілина» | польська |
*orzverti «розкрити, роззявити» | праслов’янська |
*ver-/vоr- | праслов’янська |
вере́я | українська |
о́твір | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України