РОЗАРІЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

ро́за «троянда, Rosa L.» (бот.)

запозичення із західноєвропейських мов;
нім. Rîse «троянда», фр. англ. rose «тс.» походять від лат. rosa, яке зводиться до гр. ῥόδον «тс.», запозиченого зі східних мов (пор. дперс. *vr̥da-, вірм. vard < іран. *vr̥da- «тс.», споріднене з дангл. word «колючий кущ», норв. ōr «кущ смородини», лат. rubus «ожиновий кущ, ожина»);
р. болг. м. ро́за, п. [roza] «троянда», ч. вл. rozárium «розарій», схв. ро́за «рожевий», слн. rîža;
Фонетичні та словотвірні варіанти

роза камінна «різновид сонцецвіту, Helianthemum chamaecistus Mill. (H. vulgare Gaer.)»
роза польова «волошка лучна, Centaurea jacea L.»
роза́лія «карагана, Caragana Lam.»
роза́рій
роза́ріум
рози́ця «прикраса у вигляді троянди; розета»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
rose «тс.» англійська
ро́за болгарська
rozárium «розарій» верхньолужицька
vard вірменська
ῥόδον «тс.» грецька
word давньоанглійська
*vr̥da- давньоперська
*vr̥da- іранські
rosa латинська
rubus латинська
ро́за македонська
Róse «троянда» німецька
ōr норвезька
roza «троянда» польська
ро́за російська
ро́за «рожевий» сербохорватська
róža словенська
rose «тс.» французька
rozárium «розарій» чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України