РОЗАЛІЇ — ЕТИМОЛОГІЯ
Роза́лія (жіноче ім’я)
запозичення із західноєвропейських мов;
н. Rosália, Rosalie, фр. англ. Rosalie походять від іт. Rosalia, утвореного з Rosa, яке зводиться до лат. rosa «троянда»;
р. Роза́лия, бр. Раза́лія, п. Rosalia, ч. Rozalie, слц. Rozália, болг. Розали́я, м. Розалиja, схв. Розалиja, слн. Rozalija;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Rosalie | англійська |
| Раза́лія | білоруська |
| Розали́я | болгарська |
| Rosalia | італійська |
| Rosa | італійська |
| rosa «троянда» | латинська |
| Розалиja | македонська |
| Rosália | німецька |
| Rosalie | німецька |
| Rosalia | польська |
| Роза́лия | російська |
| Розалиja | сербохорватська |
| Rozália | словацька |
| Rozalija | словенська |
| Rosalie | французька |
| Rozalie | чеська |
ро́за «троянда, Rosa L.» (бот.)
запозичення із західноєвропейських мов;
нім. Rîse «троянда», фр. англ. rose «тс.» походять від лат. rosa, яке зводиться до гр. ῥόδον «тс.», запозиченого зі східних мов (пор. дперс. *vr̥da-, вірм. vard < іран. *vr̥da- «тс.», споріднене з дангл. word «колючий кущ», норв. ōr «кущ смородини», лат. rubus «ожиновий кущ, ожина»);
р. болг. м. ро́за, п. [roza] «троянда», ч. вл. rozárium «розарій», схв. ро́за «рожевий», слн. rîža;
Фонетичні та словотвірні варіанти
роза камінна
«різновид сонцецвіту, Helianthemum chamaecistus Mill. (H. vulgare Gaer.)»
роза польова
«волошка лучна, Centaurea jacea L.»
роза́лія
«карагана, Caragana Lam.»
роза́рій
роза́ріум
рози́ця
«прикраса у вигляді троянди; розета»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| rose «тс.» | англійська |
| ро́за | болгарська |
| rozárium «розарій» | верхньолужицька |
| vard | вірменська |
| ῥόδον «тс.» | грецька |
| word | давньоанглійська |
| *vr̥da- | давньоперська |
| *vr̥da- | іранські |
| rosa | латинська |
| rubus | латинська |
| ро́за | македонська |
| Róse «троянда» | німецька |
| ōr | норвезька |
| roza «троянда» | польська |
| ро́за | російська |
| ро́за «рожевий» | сербохорватська |
| róža | словенська |
| rose «тс.» | французька |
| rozárium «розарій» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України