РОЖУ — ЕТИМОЛОГІЯ

рож «жито, Secale cereale L.»

припущення про спорідненість або походження з фрак. βρίζα (Meyer BB 20, 121; Fick BB 29, 241) викликає сумнів;
хант. räk «мука; каша», комі rok «каша», удм. ӝук «каша, крупа», фін. rokka «пюре з гороху», ест. rokk «пійло для худоби; борошняний суп», можливо, запозичені з якоїсь східної індоєвропейської мови (Trautmann 246; Apr. Sprachd. 416; Mühl.–Endz. III 555; Torp 350; Holthausen Awn. Wb. 233; Семереньи ВЯ 1967/4, 24);
іє. *rughi(o)- «тс.»;
споріднене з лит. rugỹs «зерно, жито», лтс. rudzis «жито», прус. rugis, двн. rocko, нвн. Roggen, дісл. rugr, дангл. ryge, англ. rye, днн. roggo;
псл. rъžь «жито»;
р. рожь, бр. іржаны́, аржаны́ «житній», др. ръжь (рожь) «хлібна колосова рослина; жито в зерні», п. reż, ч. нл. rež, слц. raž, вл. rožka, ст. rož, полаб. råz, болг. ръж, м. ’рж, схв. ра̑ж, слн. ŕž, стсл. ръжь;
Фонетичні та словотвірні варіанти

иржа́нка «житня солома»
иржи́ще «житня стерня»
іржи
ржина «тс.»
ржи́сько
ржи́ще «тс.»
ріж
ріжі́ще «поле, з якого скосили жито, пшеницю або іншу культуру»
суржанка «суміш зерна пшениці й жита»
суржанок
су́ржик
суржиця
суржо́к «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
rye англійська
іржаны́ білоруська
ръж болгарська
rožka верхньолужицька
ryge давньоанглійська
rocko давньоверхньонімецька
rugr давньоісландська
roggo давньонижньонімецька
ръжь «хлібна колосова рослина; жито в зерні» (рожь) давньоруська
rokk «пійло для худоби; борошняний суп» естонська
*rughi(o)- «тс.» індоєвропейська
rudzis «жито» латиська
rugỹs «зерно, жито» литовська
'рж македонська
rež нижньолужицька
Roggen нововерхньонімецька
råz полабська
reż польська
rъžь «жито» праслов’янська
rugis прусська
рожь російська
ра̑ж сербохорватська
raž словацька
ŕž словенська
ръжь старослов’янська
ӝук «каша, крупа» удмуртська
аржаны́ «житній» українська
rokka «пюре з гороху» фінська
βρίζα фракійська
räk «мука; каша» хантийська
rež чеська
rok «каша» ?
rož ?

ро́жа «Alcea (Althaea) L., Malva L.; [троянда, Rosa L.; шипшина (собача), Rosa canina L. Mak; лаватера, Lawatera L.; прикраса у вигляді рози, розетка Нед]» (бот.)

запозичення з польської мови;
п. rîża «троянда, рожа», як і ч. růže «троянда», ст. rîžě, ruože, слц. ruža, вл. слн. rîža, нл. roža «тс.», через німецьке посередництво походить від лат. rosa «тс.»;
р. [рожа] «калачики, Malva L.», бр. [ро́жа] «тс.; троянда»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

рожа «троянда» (XV ст., 1627)
рожа борова «герань криваво-червона, Geranium sanguineum L.»
рожа водна «вікторія амазонська, Victoria regia Lingl.»
рожа русальна «півонія лікарська, Paeonia officinalis L.» (русальчана)] Mak
рожа японська «камелія, Camellia japonica L.»
рожан «троянда»
рожа́ний «рожевий; пов’язаний з рожею»
рожа́нка «родіола рожева, Rhodiola rosea L.»
роже́вий
рожеві́ти
рожевува́тий
рожи́на «квітка рожі, квітка троянди»
рожі́вка «вид писанки з орнаментом у вигляді троянди»
рожі́вна «дочка троянди» (фольк.)
рожі́вни́й «рожевий»
рожо́вий «рожевий»
ру́жа «троянда»
ружа божа «півонія лікарська» (камена, камінна, русадельна)] Mak
ружа лісная «калачики лісові, Malva silvestris L.»
ружа польова «герань лучна, Geranium pratense L.»
ружа псяча «алтея лікарська»
ружо́вий «тс.» (Ме)
ружува́ти «фарбувати» (обличчя)
ружува́тися «фарбуватися»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ро́жа «тс.; троянда» білоруська
róža верхньолужицька
rosa «тс.» латинська
roža «тс.» нижньолужицька
róża «троянда, рожа» польська
рожа «калачики, Malva L.» російська
ruža словацька
róža словенська
růže «троянда» чеська
róžě чеська
ruože ?

ро́жа «бешиха»

назва зумовлена тим, що при запаленні шкіра робиться яскраво-червоною;
щодо семантичного розвитку пор. також н. Rose «троянда; (мед.) рожа», англ. rose-rash (мед.) «краснуха»;
пов’язане з ро́жа1;
р. ро́жа, бр. [ро́жа], п. rîża, ч. růže, слц. ruža, нл. roža;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ру́жа «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
rose-rash «краснуха» (мед.) англійська
ро́жа білоруська
roža нижньолужицька
Rose «троянда; (мед.) рожа» німецька
róża польська
ро́жа російська
ruža словацька
ро́жа українська
růže чеська

нару́жу «назовні»

менш переконливе зближення з р. руга́ть «лаяти» (Matzenauer LF 11, 177) або з ро́жа «морда» (Machek ESJČS 318; Mikl. EW 383), як і виведення від перс. rō(i) «лице» (Mikl. TEl II 147);
р. нару́жу утворене з прийменника на та іменника [ружь] «зовнішність, образ, масть (у картах)», [ру́жа] «просвіт, зовнішня сторона, зовнішність», спорідненого з лтс. raũgs «очне яблуко, зіниця», raũdzît «бачити, дивитися», гр. ῥουγός «обличчя»;
можливо, запозичення з російської мови;
бр. [нару́жу];
Фонетичні та словотвірні варіанти

наору́жку «ззовні»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
нару́жу білоруська
ῥουγός «обличчя» грецька
raũgs «очне яблуко, зіниця» латиська
rō(i) «лице» перська
руга́ть «лаяти» російська
нару́жу «зовнішність, образ, масть (у картах)» російська
на «зовнішність, образ, масть (у картах)» російська
ружь «зовнішність, образ, масть (у картах)» російська
ро́жа «морда» ?
ру́жа «просвіт, зовнішня сторона, зовнішність» ?
raũdzît «бачити, дивитися» ?

реже́вий «житній»

похідне утворення від запозиченого п. reż «жито, озимина», якому відповідає укр. [рож] «тс.» (див.);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
reż «жито, озимина» польська
рож «тс.» українська

русаля «півонія лікарська, Paeonia officinalis» (бот.)

пов’язане з руса́лії, мабуть, через великі гарні квіти, що розцвітають на початку літа (під час русалій);
корені півонії вживаються в медицині, у тому числі народній;
Фонетичні та словотвірні варіанти

рожа (ружа)
рожа
рожа «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
руса́лії українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України