РОГОЖІ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
рогі́з «Typha L.; [осока видовжена, Carex elongata L. Mak; очерет, Scirpus L. Mak]» (бот.)
висловлювалось припущення (Machek ESJČ 515; Jm. rostl. 293) про праєвропейське походження слова, запозиченого з якоїсь давнішої неіндоєвропейської мови;
пов’язувалося з лит. règzti «плести» (Holub–Kop. 313), з гр. ῥέμβω «обертаю» (Loewenthal AfSlPh 37, 384);
псл. rogozъ;
загальноприйнятої етимології не має;
пов’язується з псл. rogъ «ріг, кут» за ознакою ребристості стебла (Vondrák I 630; Brückner 461);
зіставлялось також з гот. raus «очерет», двн. rōr «тс.» (Torp 332);
р. болг. рого́з «рогіз», бр. раго́з «тс.», п. [rogoza] «аїр тростинний, Acorus calamus L.», rogoż «осока», rogoża «рогожа; (бот.) рогіз», [rogozina] «ситник, Juncus L.», [rogozie] «тс.», ч. rákos «очерет, комиш», ст. rokos (< rogozie) «тс.», rohož «рогожа, циновка, мата», слц. rakos «очерет», rohož «рогожа», вл. rohodź «очерет, комиш», м. рогоз «рогіз», схв. ро̀гоз «рогіз, ситник», слн. rôgоz «тс.», цсл. рогозиíа «циновка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
гороза́
«рогіз»
гроза́
«тс.»
рогі́жка
«рогожка»
рогі́жник
«той, що виробляє рогожу»
рого́жа
«груба плетена тканина з личаних стрічок, мата; [(бот.) рогіз Mak]»
рого́жаний
рого́жи́на
«шматок рогожі; мата УРС, Г; [плетінка очерету Нед; (бот.) рогіз Mak]»
рого́жка
«груба матерія; [(бот.) рогіз вузьколистий Mak; півники болотні Mak]»
рого́жка
«підстилка, циновка, вид тканини; [рептух Мо]»
рого́жний
рого́жник
«тс.»
рого́з
«очерет болотний, Scirpus palustris L.; рогіз вузьколистий, Typha angustifolia L.»
рогоза́
«рогіз; [очерет болотний Нед; півники болотні, Iris pseudacorus L. Mak]»
рогози́на
«шмат рогожі; одяг з грубої рідкої матерії»
рогозка
«куга, очерет озерний, Scirpus lacustris L.»
(бот.)
рого́зяний
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
раго́з «тс.» | білоруська |
рого́з «рогіз» | болгарська |
rohodź «очерет, комиш» | верхньолужицька |
raus «очерет» | готська |
ῥέμβω «обертаю» | грецька |
rōr «тс.» | давньоверхньонімецька |
règzti «плести» | литовська |
рогоз «рогіз» | македонська |
rogoza «аїр тростинний, Acorus calamus L.»«осока»«рогожа; (бот.) рогіз» | польська |
rogoż «аїр тростинний, Acorus calamus L.»«осока»«рогожа; (бот.) рогіз» | польська |
rogoża «аїр тростинний, Acorus calamus L.»«осока»«рогожа; (бот.) рогіз» | польська |
rogozina «ситник, Juncus L.» | польська |
rogozie «тс.» | польська |
rogozъ | праслов’янська |
rogъ «ріг, кут» | праслов’янська |
рого́з «рогіз» | російська |
ро̀гоз «рогіз, ситник» | сербохорватська |
rakos «очерет»«рогожа» | словацька |
rohož «очерет»«рогожа» | словацька |
rôgоz «тс.» | словенська |
рогозина «циновка» | церковнослов’янська |
rákos «очерет, комиш» | чеська |
rokos «тс.»«рогожа, циновка, мата» (< rogozie) | чеська |
rohož «тс.»«рогожа, циновка, мата» (< rogozie) | чеська |
сить «смикавець, Cyperus L.» (бот.)
псл. sitъ, sita, пов’язане чергуванням голосних із sětь «сітка»;
споріднене з лит. siẽtas «мотузка; прив’язь», saĩtas «тс.», siẽti «зв’язувати», лтс. sìet, sáistót «тс.»;
праслов’янська назва рослин мотивується використанням їх для зв’язування і плетіння;
пор. укр. рого́жа від рогоза́, рогі́з, р. [вирёвочник] «куга»;
менш переконливим є зіставлення (Преобр. ІІ 290) із си́то за ознакою сітчастої будови стебла, незважаючи на паралель дісл. sef «оситняк» і дангл. sife «сито, решето», двн. sib, нвн. Sieb «тс.»;
р. сыть «смикавець», [сит] «оситняк», [сита, сить] «тс.», си́тник «тс., [очерет; ситняг; рогіз, Typha L.]», ситня́г «ситняг, Heleocharis», [ситня́к] «комиш», [ситовье] «тс.; сусак зонтичний, Butonus umbellatus L.», [сито́вина] «рогіз», бр. сіт «оситняк», сіто́ўнік «ситівник», [сíтнік] «бульбокомиш скупчений, Scirpus compactus Hoffm.», сітня́к «комиш лісовий, Scirpus silvaticus L.», сыць «смикавець», п. sit «оситняк», sitowiе «тс.; комиш», ч. sítina «оситняк», ст. sít’, sítie, sítí, слц. sita, sít’a, вл. syće, syćina, syćizna, нл. syśe, syśina «тс.», схв. си́та «ситняг; оситняк; [комиш болотний, Scirpus palustris]», слн. síta «ситняк», [sít] «тс.», р.-цсл. ситиѥ «очерет, Phragmites Trin.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
посітник
«комиш»
ситівни́к
«Pycreus P.B.»
ситни́к
«оситняк, Juncus L.; [комиш, Scirpus L.; куга, Schoenoplectus Pall.; смикавець Монта, Cyperus Monti L. Mak]»
ситнико́ві
ситни́чий
«ситняговий»
си́тничок
«Juncellus; [ситник розлогий, Juncus effusus L. Mak]»
ситня́г
«Heleocharis R.Br.; [комиш Нед; оситняк Нед]»
ситня́к
«Heleocharis R.Br.»
сито́вина
«комиш овальний, Scirpus ovatus L.»
ситовник
«голосхен звичайний, Scirpus holoschoenus L.; смикавець бурий, Cyperus fuscus L.; смикавець паннонський, Cyperus pannonicus Jacq.»
сікня́г
«тс.»
сітник
«тс.; комиш»
сітня́г
«оситняк»
сітовина
«куга озерна, Schoenoplectus lacustris (L.)»
сіть
«оситняк»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
сіт «оситняк» | білоруська |
сіто́ўнік «ситівник» | білоруська |
сíтнік «бульбокомиш скупчений, Scirpus compactus Hoffm.» | білоруська |
сітня́к «комиш лісовий, Scirpus silvaticus L.» | білоруська |
сыць «смикавець» | білоруська |
syće | верхньолужицька |
syćina | верхньолужицька |
syćizna | верхньолужицька |
sife «сито, решето» | давньоанглійська |
sib | давньоверхньонімецька |
sef «оситняк» | давньоісландська |
sìet | латиська |
sáistót «тс.» | латиська |
siẽtas «мотузка; прив’язь» | литовська |
saĩtas «тс.» | литовська |
siẽti «зв’язувати» | литовська |
syśe «тс.» | нижньолужицька |
syśina «тс.» | нижньолужицька |
Sieb «тс.» | нововерхньонімецька |
sit «оситняк»«тс.; комиш» | польська |
sitowiе «оситняк»«тс.; комиш» | польська |
sitъ | праслов’янська |
sita | праслов’янська |
sětь «сітка» | праслов’янська |
вирёвочник «куга» | російська |
сыть «смикавець» | російська |
сит «оситняк» | російська |
сита | російська |
сить «тс.» | російська |
си́тник «тс., [очерет; ситняг; рогіз, Typha L.]» | російська |
ситня́г «ситняг, Heleocharis» | російська |
ситня́к «комиш» | російська |
ситовье «тс.; сусак зонтичний, Butonus umbellatus L.» | російська |
сито́вина «рогіз» | російська |
ситиѥ «очерет, Phragmites Trin.» | русько-церковнослов’янська |
си́та «ситняг; оситняк; [комиш болотний, Scirpus palustris]» | сербохорватська |
sita | словацька |
sít'a | словацька |
síta «ситняк» | словенська |
sít «тс.» | словенська |
рого́жа | українська |
рогоза́ | українська |
рогі́з | українська |
си́то | українська |
sítina «оситняк» | чеська |
sít' | чеська |
sítie | чеська |
sítí | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України