РИЦАРІ — ЕТИМОЛОГІЯ
ри́цар
запозичено через посередництво польської і далі, можливо, старочеської мови (ч. ст. rytieř) із середньоверхньонімецької;
свн. ritter «вершник, рицар» пов’язане з rīten (нвн. reiten) «їздити верхи»;
р. ры́царь, бр. ры́цар, п. rycerz, ст. licerz, ч. rytíř, слц. rytier, вл. ryćer, нл. ryśeŕ, болг. м. ри́цар, схв. ри̏тер;
Фонетичні та словотвірні варіанти
лица́рія
лицаркува́тий
лицарюва́ти
лицарюва́тий
лице́рство
рицарюва́ти
рыцаръ
(1388)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ры́цар | білоруська |
| ри́цар | болгарська |
| ryćer | верхньолужицька |
| ри́цар | македонська |
| ryśeŕ | нижньолужицька |
| reiten «їздити верхи» | нововерхньонімецька |
| rycerz | польська |
| licerz | польська |
| ры́царь | російська |
| ри̏тер | сербохорватська |
| ritter «вершник, рицар» | середньоверхньнімецька |
| reiten | середньоверхньнімецька |
| rytier | словацька |
| rytieř | чеська |
| rytíř | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України