РИХВИ — ЕТИМОЛОГІЯ

ри́хва «металеве кільце для скріплення»

запозичення з німецької мови;
нвн. Reif(en) «обруч, обід, кільце» (двн. свн. reif, снн. rēp «тс.») споріднене з гот. skauda-rаip «шнурок на взутті», дісл. reip «канат, мотузка», дангл. rāp «тс., ремінець»;
бр. [рэ́хва] «залізний обруч», [рахва] «тс.», п. [rafa] «обруч на колесі», [refa, rechwa, ryfa, rychwa, rywa] «тс.; наконечник, трос», ч. слц. діал. ráf «обід, шина, обруч»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

райф «обруч на спицях і дишлі»
раф «залізний обід на колесі»
рефа (1552)
рифа (1600)
ри́фа «тс. Нед; металевий обруч на довбні До»
ряф «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
рэ́хва «залізний обруч» білоруська
рахва «тс.» білоруська
skauda-rаip «шнурок на взутті» готська
rāp «тс., ремінець» давньоанглійська
reif давньоверхньонімецька
reip «канат, мотузка» давньоісландська
Reif(en) «обруч, обід, кільце» (двн. свн. reif, снн. rēp «тс.») нововерхньонімецька
rafa «обруч на колесі» польська
refa «тс.; наконечник, трос» польська
rechwa «тс.; наконечник, трос» польська
ryfa «тс.; наконечник, трос» польська
rychwa «тс.; наконечник, трос» польська
rywa «тс.; наконечник, трос» польська
reif середньоверхньнімецька
rēp середньонижньонімецька
ráf «обід, шина, обруч» словацька
ráf «обід, шина, обруч» чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України