РИТЕ — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. ritь;

споріднене з лит. ríetas «стегно, свинячий окорок», далі з riẽsti «згинати, вигинати», вірм. eri «згин, суглоб; плече»;

далі пов’язується також (Brückner 478) з риста́ти, ристь;

др. рить (рыть) «копито?», п. ст. rzyć «відхідниковий отвір, зад, сідниця», [rzyc, rzec] «тс.», ч. řit’ «зад, задній прохід», слц. rit’, вл. rić, нл. riś «тс.», болг. рѝтам «брикати», м. рита «тс.», схв. рт «зад», ри̏тати се «брикатися», слн. rìt «зад, сідниця», [nazrit] «назад», с.-цсл. рить;