РИТВА — ЕТИМОЛОГІЯ
ри́тва «ритвина Куз; водойма Она»
очевидно, утворене за допомогою суфікса -тва від ри́ти (псл. ryti);
припущення про походження від іменника *ryty, род. в. *rytъve (Фасмер ІІІ 531) здається менш переконливим, оскільки в давньоруській мові це слово не засвідчене;
р. ры́твина «вибій, вибоїна», [ры́тва] «рів, рівчак, канава від дощу, водомий, водорий», п. [rytwina] «дернина»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ри́твити
«копати, рити»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| rytwina «дернина» | польська |
| ryti | праслов’янська |
| *ryty | праслов’янська |
| *rytъve | праслов’янська |
| ры́твина «вибій, вибоїна» | російська |
| ры́тва «рів, рівчак, канава від дощу, водомий, водорий» | російська |
| ри́ти (псл. ryti) | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України